Кримськотатарський активіст із Сімферополя Марлен Мустафаєв та житель Старого Криму Зеккій Куламетов вийшли на свободу. Їх заарештували 4 вересня за публікації в соціальних мережах, в яких, за версією суду, містилася символіка забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Проблеми Марлена Мустафаєва на цьому не закінчилися: Слідчий комітет порушив проти нього кримінальну справу за статтею «розпалювання ненависті в мережі Інтернет». Її відкрили через репост відеоролика з «балакучим» котом.
Житель Старого Криму Зеккій Куламетов вийшов з ізолятора увечері 14 вересня. Біля виходу з ІТТ його зустрічали близько 50 співвітчизників, які спеціально для цього приїхали з різних регіонів Криму. За ґратами він перебував 10 діб. Спершу Куламетов відбував покарання в Білогірську, потім його перевезли до Сімферополя.
Your browser doesn’t support HTML5
Він опинився у спецприймальнику після того, як Кіровський районний суд, підконтрольний Росії, визнав його винним у скоєнні дій, що підпадають під дві статті російського Кодексу про адміністративні порушення. 5 діб він отримав за «непокору законній вимозі поліції» (ст. 19.3 КоАП Росії) й 10 діб ‒ «за публічне демонстрування символіки екстремістської організації» (ст. 20.3 КоАП Росії).
За такою ж статтею того ж дня у Сімферополі засудили на 12 діб жителя мікрорайону Кам'янка Марлена Мустафаєва. Він вийшов на свободу 16 вересня. Вдома на нього чекали родина та сусіди, які влаштували на честь активіста святковий обід. Дружина спекла Марлену торт з написом «Сила в релігії та єдності» і цифрою 23. Стільки днів Мустафаєв загалом провів в ізоляторі. Останній його арешт ‒ не єдиний у житті активіста. У лютому 2017 року суд відіслав Мустафаєва в ІТТ на 11 діб за публікацію «ВКонтакте», яка, за версією слідства, містила символіку «Хізб ут-Тахрір».
Учасники цієї організації називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення своїх цілей. Проте організація з 2003 року заборонена в Росії. При цьому вона легально діє в Україні та більшості країн світу. До 2014 року в Криму в ній перебувало кілька тисяч осіб. Коли на півострові почало діяти російське законодавство, «Хізб ут-Тахрір» офіційно припинила своє існування в Криму, лідери організації виїхали. З 2015 року ФСБ у Криму відкриває кримінальні справи за участь у «Хізб ут-Тахрір». Наразі в СІЗО та колоніях перебувають 26 жителів Криму, яких звинувачуюють в участі в цій організації. Більшість із них ‒ кримські татари.
Коротка історія переслідувань Мустафаєва
Марлен Мустафаєв працює зварювальником, а у вільний час займається громадською діяльністю ‒ закуповує продукти та передає їх у СІЗО співвітчизникам, заарештованим у політичних справах.
21 лютого 2017 року, перед тим як затримати активіста, російські силовики провели в нього обшук. Під час нього біля будинку чоловіка стали збиратися сусіди, стурбовані тим, що відбувається. Між присутніми та поліцейськими сталася перепалка, після якої 10 осіб затримали та заарештували на 5 діб за «порушення встановленого порядку організації або проведення зборів чи мітингу».
У вересні минулого року Слідком Росії почав відносно Марлена дослідчу перевірку з приводу можливого скоєння злочину, передбаченого 282 статтею російського Кримінального кодексу ‒ розпалювання ненависті та ворожнечі в мережі Інтернет. Слідчий двічі викликав Мустафаєва й один раз його дружину Ельнару. За словами адвоката Маммета Мамбетова, під час допиту співробітник Слідкому розпитував Марлена про його пости, розміщені ним у Facebook і «ВКонтакте», але не уточнював, які саме публікації можуть бути протизаконними.
4 вересня цього року перед тим, як Мустафаєва знову заарештували, у нього теж провели обшук. Коли російські поліцейські увійшли до будинку, вони показали активісту постанову суду, в якій йшлося, що Слідчий комітет після перевірки все-таки вирішив відкрити проти нього кримінальну справу за 282 статтею Кримінального кодексу Росії (розпалювання ненависті або ворожнечі за ознаками національності та ставлення до релігії з використанням мережі Інтернет).
Поки Марлен перебував під арештом, до нього приходив слідчий і допитав його як підозрюваного. Мустафаєву також вручили повістку на допит, який має відбутися 18 вересня. Адвокат активіста Едем Семедляєв повідомив кореспондента Крим.Реалії, що в цей день він зайнятий, тому зі слідчим була досягнута домовленість про перенесення допиту на 19 вересня. У понеділок були допитані родичі Марлена: його мати, брат і дядько.
За словами адвоката, приводом для порушення кримінальної справи стало відео на сторінці Мустафаєва «ВКонтакте», яка зараз вже видалена. Захисник повідомив кореспондента Крим.Реалії, що в цьому ролику іграшковий кіт повторює слова за людиною. Які саме слова він вимовляє ‒ адвокат не зміг сказати.
«Пам'ятаєте, були такі відео, коли ти говориш, а кіт повторює, спотворюючи голос. Ось якесь таке відео. Що там міститься на відео? Я не можу це відео знайти поки, про що там йдеться, поки не знаю», ‒ сказав Семедляєв кореспонденту Крим.Реалії.
Адвокат уточнив, що Мустафаєв не є автором відео, він тільки його репостнув. Сам Марлен відмовляється від коментарів.
Покарання для сім'ї
Свідком у справі Марлена Мустафаєва є 29-річна жителька міста Старий Крим Ріана Куламетова. Сама вона каже, що не знайома з активістом і ніколи з ним не зустрічалася. За її словами, єдине, що її пов'язує з Мустафаєвим, ‒ він є у неї в друзях на Facebook.
У сім'ї Ріани ‒ окрема історія взаємин із Центром «Е» та іншими російськими силовими органами. Вона бере початок 11 жовтня 2017 року. В цей день у Бахчисараї були затримані 6 місцевих жителів, яких згодом звинуватили в участі в «Хізб ут-Тахрір» і відправили до СІЗО. Цей випадок сколихнув кримськотатарську громадськість: 14 жовтня з усього Криму на одиничні пікети проти політичних репресій вийшли близько 100 осіб. З них близько 49 осіб були затримані, багатьох з них згодом оштрафували. Одним із пікетників 14 жовтня був брат Ріани Куламетової на ім'я Гірай. Через три місяці проти нього відкрили справу за все тією ж статтею 20.3 КоАП Росії ‒ публічна демонстрація символіки екстремістської організації. Приводом став його відеоролик, в якому, за версією Центру «Е», містилася символіка «Хізб ут-Тахрір».
18 січня додому до Гірая прийшли з обшуком, після якого російські силовики забрали його з собою. Родичі і товариші Куламетова упродовж декількох годин не могли з'ясувати, де він перебуває. Мати Ріани та Гірая Зарема вирушила до Кіровського районного відділення МВС Росії. Налякана тим, що її сина викрали, вона накричала на голову ОВС.
Згодом Гірай знайшовся в будівлі Кіровського райсуду, який призначив йому 10 діб арешту. Він відбув цей термін, але на його матір Зарему відкрили справу за статтею 319 Кримінального кодексу Росії ‒ образа представника влади. У провину їй ставили те, що вона накричала на поліцейського, коли шукала сина. 23 квітня суд визнав її винною і призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 20 тисяч рублів і 250 годин громадських робіт.
Ще два штрафи та арешти за пости в соцмережах
4 вересня Зарема Куламетова виконувала присуджені їй роботи в міському парку Старого Криму. У цей момент до неї під'їхали «УАЗ Патріот» і «Газель» без номерних знаків. З автомобілів вийшли люди в формі без розпізнавальних знаків із закритими обличчями. Вони вимагали від Куламетової, щоб вона проїхала з ними, і разом з нею поїхали. Учасники об'єднання «Кримська солідарність» розмістили на своїй сторінці у Facebook відео, на якому машини з силовиками забирають жінку. На ньому чутно, як один з людей у формі обматюкав автора відео й вимагав від нього прибрати камеру.
УВАГА! Відео містить нецензурну лексику.
За словами Ріани Куламетової, мікроавтобус з її матір'ю спочатку прямував до Сімферополя, але потім різко змінив маршрут і повернувся до Старого Криму ‒ до будинку Куламетових на вулиці Жовтневій, який сім'я здає в оренду. Коли мікроавтобус під'їхав до будівлі, там тривав обшук. Біля будинку стояв автозак Росгвардії та інші машини російських силовиків. Вулицю оточили екіпіровані спецназівці з закритими обличчями.
За оточення намагалися потрапити Ріана та її батько Зеккій, однак їх не пропускали. Близько 20 хвилин вони сперечалися з російськими силовиками, після чого ОМОНівці за командою кинулися вперед, скрутили чоловіка й дочку Куламетової та забрали їх. Силовики вирушили разом із Зеккієм до іншого його будинку, розташованого на вулиці Інтернаціональній. Там вони теж провели обшук.
Увечері того ж дня в підконтрольному Росії Кіровському районному суді відбулися слухання в адміністративних справах проти Зеккія та Зареми Куламетових, а також їхньої дочки Ріани. Усіх трьох Центр «Е» звинуватив у демонструванні символіки «Хізб ут-Тахрір» в соціальних мережах. Ріана розповіла кореспонденту Крим.Реалії, що її судили за два відеоролики 2011 і 2013 років, які перебували у неї в збережених відеозаписах «ВКонтакте». На першому було показане святкування Ораза-байрам у Старому Криму, на другому ‒ мітинг у Сімферополі. На деяких кадрах цих роликів були видні чорні та білі прапори з арабською в'яззю. Суд вирішив, що це прапори «Хізб ут-Тахрір», і оштрафував Ріану за «публічну демонстрацію символіки забороненої організації» на тисячу рублів.
Куламетова з судовим рішенням не згодна. На її думку, прапори з її відео не є символікою забороненої організації. Сама Ріана оцінює ці прапори як матерію, на якій міститься напис: «Немає бога окрім Аллаха, і Мухаммед його пророк».
Мати Ріани, Зарему, суд також оштрафував на тисячу рублів. Батькові присудили суворіше покарання ‒ 10 діб арешту. Окрім того, проти нього відкрили ще одну адміністративну справу ‒ за «непокору законній вимозі поліції». За нього Зеккій отримав 5 діб арешту. В цілому він відсидів 10 діб, адже за російським законодавством у таких випадках більший термін поглинає менший.
Ще одним свідком у справі Марлена Мустафаєва є активіст «Кримської солідарності» з Бахчисарая Осман Бєлялов. 14 вересня суд також заарештував його на 5 діб за статтею «публічна демонстрація символіки забороненої організації». Брат Османа, Мемет Бєлялов, з 11 жовтня перебуває під арештом. ФСБ Росії відкрила проти нього кримінальну справу за статтею «тероризм» і звинувачує в членстві в «Хізб ут-Тахрір».