А чи був страйк? Хвилювання на заводі «Залив» у Керчі та російське оборонне замовлення

Робітники трубного цеху на заводі «Залив» у Керчі анонсували страйк на 1 червня, але провели вони його чи ні, невідомо. Керівництво підприємства заперечує будь-які акції протесту серед співробітників. Однак, за інформацією джерел Крим.Реалії у трудовому колективі, які побажали залишитися анонімними, страйк тривав декілька годин.

Наприкінці травня працівники трубного цеху заводу «Залив» у Керчі розповіли редакції місцевого видання «Керчь.ФМ», що колективу урізали зарплати і що почалися звільнення. За їхніми словами, у цій ситуації керівництво нічого не робить, а російські оборонні замовлення йдуть на інші підприємства. Втім, джерела російського агентства ТАСС стверджують, що завод «Залив» усе ж таки підписав контракт із Міністерством оборони Росії на будівництво двох універсальних десантних кораблів на 100 мільярдів рублів. Про те, що відбувається на керченському підприємстві, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ось як працівники трубного цеху описали ситуацію на заводі «Залив» у своєму листі до редакції «Керчь.ФМ» від 29 травня:

«Працівники незадоволені, як їм позакривали наряди ‒ за минулий місяць на 40-50%. У зв'язку зі зменшенням зарплат за останній час звільняються до 50% робітників. Генеральний директор відсутній на місці. Всі запитання вирішуються дистанційно. Нова політика щодо скорочення витрат та економії фінансів позначилася на зарплатах. Завод втрачає великі замовлення, їх віддають у Виборг або на «Звезду». Працювати фактично скоро буде нікому. Завод розвалюється. Сьогодні зібрався трудовий колектив трубного цеху і провів збори про початок страйку з понеділка. Надіслали лист керівництву. Наряди відмовилися закривати, хоча люди працювали. Завод почало трясти після прокурорської перевірки і звільнення колишнього директора. Окрім цього, його портрет зняли з дошки пошани на Леніна. Виявили багатомільйонні розкрадання й недобудований палац на узбережжі Чорного моря. Фінанси, виділені державою на держзамовлення, були розтрачені, а кораблі недобудовані».

Як стверджує джерело Крим.Реалії на підприємстві, яке побажало зберегти анонімність з міркувань безпеки, страйк у понеділок 1 червня дійсно розпочався: о 7 ранку працівники не заступили на зміну, а зібралися в червоному куточку. До 9 години на місце прибули представники профспілки, приїхало керівництво. Робітникам пообіцяли закрити наряди на 100% і повністю все виплатити, так що страйк у результаті закінчився близько 10 ранку. Керівництво заводу «Залив» уже виступило зі спростуванням цієї інформації, однак отримати докладніший коментар поки не вдалося. Голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов висловив Крим.Реалії думку, що страйк все ж таки відбувся.

‒ Судячи з усього, робітники домоглися обіцянки виплатити їм зарплату в повному обсязі. Хоча повідомлення про страйк і спростоване на сайті заводу, але керівництво не скористалося можливістю спростувати його на ресурсі «Керчь.ФМ». Я думаю, це саме тому, що інформація насправді була достовірною. Під час пандемії в Криму виникла складна ситуація, і держава не хоче, щоб виникали такі резонансні історії, коли робітники оборонного підприємства, на яке виділяються серйозні бюджетні кошти, повідомляли про розкрадання. До таких речей ставляться дуже серйозно, тим більше, якщо виникає соціальна напруженість ‒ робітники готові до рішучих заходів і оголошують страйк. Це єдиний спосіб домогтися справедливості від керівництва цих підприємств.

Ілля Большедворов

Ілля Большедворов вважає, що на організаторів страйку можуть завести кримінальну справу, оскільки російська влада, на його думку, всіляко намагається не допускати подібних виступів. Робітники повідомили Крим.Реалії, що російська поліція вже розслідує кримінальну справу за фактом розповсюдження «неправдивої інформації про страйк». Втім, офіційних повідомлень про розслідування такої справи немає.

Раніше російське державне агентство ТАСС з посиланням на неназвані джерела у військово-промисловому комплексі опублікувало інформацію про те, що Міністерство оборони Росії все ж підписало із заводом «Залив» анонсований контракт на будівництво перших двох російських універсальних десантних кораблів ‒ у ЗМІ їх, як правило, називали вертольотоносцями. При цьому видання підкреслило, що не має офіційної інформації про цей контракт. Український журналіст Андрій Старостін вважає, що така невизначеність свідчить про спробу підприємства уникнути санкцій.

‒ Схема фінансування буде нестандартною, тому не варто шукати цей контракт у російських держзакупівлях. На першому етапі, можливо, залучать Банк міжнародних розрахунків і північноосетинські компанії, але це ще треба підтверджувати. У росіян є модель для ухилення від санкцій, яку вони відпрацювали у нас на окупованій частині Донбасу. Контролювати це буде дуже складно, на місцях ніхто не знатиме, хто саме замовив конструкторські розробки. Так чи інакше, народ у Керчі не страйкуватиме: їм пообіцяли перспективи, вони відчувають, що буде якась «ліва» схема фінансування в обхід Сімферополя. Так що я не впевнений, що робітники виходитимуть на страйк, з огляду на специфічну ситуацію в Керчі з інформацією про теракти у школах тощо. На мій погляд, це більше схоже на зондування ґрунту з ініціативи ФСБ.

Російський військовий оглядач Олександр Гольц впевнений, що завод «Залив» дійсно отримає великий державний підряд на будівництво цих кораблів.

‒ Все-таки ТАСС ‒ державне агентство, і просто так новини там не з'являються. Можна припускати різні варіанти, чому настільки важливу новину повідомляють з посиланням на якесь джерело, втім, авторизація тут цілком серйозна. Що стосується можливостей заводу «Залив» ‒ якщо обирати з усіх суднобудівних підприємств, доступних Росії, то саме керченський завод найбільш придатний для створення вертольотоносця. У Радянському Союзі це підприємство було одним з найсучасніших, до того ж там є сухий док завдовжки 300 метрів ‒ це саме те, що потрібне для будівництва корабля з великою водотоннажністю. Щось подібне зараз будують на Далекому Сході, але поки це тільки проєкти на початковому етапі. Звичайно, «Заливу» необхідна серйозна технічна модернізація, але для будівництва вертольотоносця вона буде потрібна будь-якій російській верфі.

Олександр Гольц

При цьому Олександр Гольц висловлює сумнів у тому, що керченські робітники повноцінно відчують переваги роботи на великому оборонному замовленні.

‒ Замовлення на 100 мільярдів може серйозно вплинути на життя і Керчі, і Криму, але нам невідомо, як саме будуть розподілятися ці гроші. Ця секретність ‒ чудове живильне середовище для корупції. Вона розквітає там, де немає громадського контролю, а про оборонне замовлення ми не знаємо нічого. Працівники оборонних підприємств при відносно невисоких зарплатах ‒ загалом економічно незахищені люди.

На думку Олександра Гольця, на тлі економічного спаду в Росії у держави буде все менше грошей на реалізацію подібних проєктів: якщо контракт на будівництво кораблів дійсно підписаний, його згодом можуть урізати, затягнути у термінах тощо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)