«Це політика «русского міра». Активісти – про створення ради з питань російської мови в Криму

У Криму почала роботу рада з питань російської мови та вдосконалення внутрішньої мовної політики. Указ про створення цього органу підписав підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов.

«З метою забезпечення розвитку, захисту та підтримки російської мови як державної мови Російської Федерації, а також вдосконалення мовної політики в Республіці Крим постановляю створити раду з питань використання російської мови та вдосконалення внутрішньої мовної політики в Республіці Крим», ‒ йдеться в документі.

В указі також зазначається, що рада є консультативним і координаційним органом, а основне її завдання полягає в підготовці пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів і механізмів розвитку, захисту та підтримки російської мови в Криму.

Очолив створену раду Сергій Аксенов, а його заступником і секретарем стали ректор і проректор Кримського інституту післядипломної педагогічної освіти. До складу ради увійшли представники органів російської законодавчої та виконавчої влади в Криму, наукової спільноти, Громадської палати Криму.

Раніше голова російського парламенту Криму Володимир Константинов повідомив про підготовку законопроєкту, який забороняє на півострові вивіски іноземними мовами.

У Криму державними визнані три мови: російська, українська та кримськотатарська.

На думку кримськотатарського громадського активіста Заїра Смедлі, створення цієї ради має політичні мотиви.

«Наближаються чергові дійства, іменовані виборами, і тепер потрібно використовувати старі технології, поки нові ще не придумали. Обіцяти більше за те, що вже обіцяли, і ще трохи більше, звісно, будуть, ну і, звісно ж, використовуватимуть старе, злегка призабуте гасло «боротьби за російську мову», тому що ніякого зростання економічного добробуту у простих громадян не спостерігається, покращення є тільки у можновладців та їхніх близьких. ЮНЕСКО внесло кримськотатарську мову до переліку мов, що зникають. Однак жоден уряд, що діє на споконвічній землі кримських татар, не поспішає захищати кримськотатарську мову та вживати заходів для її збереження й розвитку. Навпаки, робиться усе можливе для подальшого її зникнення. Попри те, що кримськотатарська й українська мови поряд із російською є в Криму державними, відбувається цілеспрямоване скорочення викладання ними. Якщо така тенденція збережеться й надалі, через декілька років можуть зникнути й кримськотатарські школи, а українських, на жаль, уже не залишилося», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії громадський активіст.

Заїр Смедля

Заїр Смедля акцентує на деяких абсурдних, на його думку, завданнях створеної ради.

«Однією з імовірних завдань ради планується розробка механізмів щодо впровадження штрафів за використання неросійських слів спочатку в рекламі, а потім і в побуті. В нормальних країнах допомагають, а тут намагаються випалити напалмом. Що ж, напевно, треба й почати з них! Мало не забув, настійно рекомендую тепер використовувати слова, що дають поняття чиновникам і структурам відповідно до роду їхньої діяльності або бездіяльності виключно російською мовою. Нагадую: спікер, парламент, міністр, поліція, федерація, республіка, комітет, регламент, преса тощо, як і десятки тисяч слів, – запозичені з інших мов. Як варіант спробую написати невелику інформацію (теж не російське слово) про те, що відбувається в Криму («Крим» теж не російське слово). Ватажок тих, хто протирає штани (штани теж не російське, а тюркське слово, адже раніше не було й портків) придумав, як укотре підняти податки й побори з холопів, називаючи це турботою, спрямованою на благо холопів! Тому, вкотре спочатку обдурять тих, хто ще, можливо, чомусь вірить, а потім завдяки їм взують усіх, тільки не в модельні туфлі чи сандалі й навіть не в калоші, а в постоли, лико на виготовлення яких доведеться купувати у заморських перекупників за ціною космічної ракети! А ще, щоб не популяризувати тюркські слова, заборонити використання слів, а може й взагалі використання: каптан, пояс, штани, ковпак, башлик, скриня, цегла, піч, сарай, караул і багато інших. Про такі ненависні для деяких типів європейські слова й не говоритиму!» ‒ зазначив громадський активіст.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков у коментарі Крим.Реалії розповів, що створення цієї ради вписується у пропаговану в Росії ідеологію «русского міра».

«Для ідеології «русского міра» цілком звичайне явище такі російські поради при російських сатрапах і начальниках. Голосно і, головне, рішуче виглядає. Відповідає чинній націоналістичній ідеології сучасної Росії: вождь ‒ імперія ‒ «русскій мір». Не забувайте, Аксенов на цій ідеології політичну кар'єру зробив. То ж подібні потуги його – вельми зрозумілі. Особливо, якщо це в'яжеться із загальним трендом із Москви ‒ притиснути місцеві мови та зменшити статус етнічних автономій, під виглядом захисту прав російського народу ‒ не вчити місцеві мови автономних утворень. Відносно Криму вони цю неросійську проблему вирішили до примітивності просто ‒ на папері наданий гучний статус «державної» автохтонній кримськотатарській мові, яка зникає з просторів Криму. Яка фактично повністю витіснена з усіх сфер життєдіяльності Криму, з фактично знищеним дошкільним вихованням рідною мовою і перетворенням 14 кримськотатарських шкіл (до 2014 р.) на російськомовні школи з вивченням кримськотатарської мови. Такий стан кримськотатарської мови перевершує загальноросійський тренд щодо стримування місцевих мов. Якщо в автономіях зникають мови, образно кажучи, в арифметичній прогресії, то в Криму вони домоглися геометричної прогресії відносно мови корінного народу», ‒ поділився своїми спостереженнями активіст.

Едем Дудаков

На думку Едема Дудакова, рятувати й допомагати в Криму потрібно кримськотатарській та українській мовам, які витісняються.

«І жодних дій задля захисту автохтонної мови, яка занесена в інтерактивний атлас мов, що зникають ООН, немає. Але пишна рада із захисту в Криму державної мови Росії (смішно), яка, власне, і підім'яла всі інші з таким же державним, але насправді порожнім статусом мови Криму, це і є те, про що говорить весь світ ‒ відображення кривих дзеркал. Брехня та лицемірство. І це на тлі повністю витісненої української мови. Все дуже по-російськи. Такі пишні ради для захисту «великої та могутньої» ‒ це майже те ж, що й відомий десант істориків, який приїхав до Криму після 1944 року, щоб довести «російськість» Криму та «прийшлість» автохтонного народу. Так би мовити, справи імперські... Їм відповідають міфи, як ідеологічне прикриття. На цьому великодержавному патріотизмі й будується вся міфологія. Вона консолідує адептів «русского міра», але нічого спільного не має з автохтонним Кримом ‒ він вимирає», ‒ вважає активіст.

Кримський активіст Павло Степанченко вважає нонсенсом створення подібної ради в Криму, де російська мова й так домінує над усіма іншими.

«У 2017 році Державною радою Республіки Крим був ухвалений закон «Про функціонування державних мов Республіки Крим та інших мов у РК», обґрунтуванням ухвалення якого була спрямованість на забезпечення рівноправного розвитку національних мов. Щобільше, мовою міжнаціонального спілкування, згідно з документом, є російська мова. Найбільш значна норма захисту російської мови прописана в Конституції Росії. Переважна більшість жителів Криму розмовляють російською мовою. Що стало підставою для указу Аксенова про «захист» російської мови та хто зазіхає на право спілкуватися на території Криму російською мовою ‒ це питання вводить мене у ступор. Раніше, за часів українського Криму, політичне об'єднання «Русское единство», членом якого був Сергій Аксенов, постійно грало на темі «питання про мови», воно й зрозуміло ‒ йшло фінансування з Москви, було як мінімум логічно, але зараз – це нонсенс», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Павло Степанченко

За словами Павла Степанченка, він бачить у створенні цієї ради політичний контекст, а не реальну потребу розвитку російської мови в Криму.

«Згідно з Конституцією Росії, російська мова є державною мовою, і раптом вона потребує захисту та ухвалення відповідного указу одного з керівників суб'єктів. Таких указів не було від Чечні до Москви, у цьому просто немає потреби. Таким чином, в цьому указі вбачається політичний контекст і популізм – те, на чому грав Аксенов за часів розкручування політичної організації «Русское единство». Ситуація з двома іншими державними мовами в Криму, українською та кримськотатарською, – взагалі гнітюча. Українські школи переведені в російськомовні. Наприклад, у Ялті була єдина школа №15, в якій викладали українською мовою, зараз немає жодної. Радіоефір на території Криму ведеться російською мовою, говорити про будь-який пропорційний розподіл між державними мовами в Криму не доводиться. Цей указ стане не на захист російської мови та консолідації суспільства в міжнаціональному Криму, а спричинить цілком зворотне. На тлі проблем у Криму (ціни, вода, зарплата) громадян найменше цікавить надумане питання про захист російської мови», ‒ повідомив активіст.

Кримський журналіст Олексій Назімов розповів Крим.Реалії, що створення цієї ради викликає лише здивування.

Олексій Назімов

«Здивований виходом цього указу Аксенова. І в минулі часи, наскільки мені відомо, російська мова ніколи не утискалась і була основною для спілкування та службового листування в Криму. Нічого, окрім сміху, подібна законотворчість не викликає! Що ж стосується двох інших мов (української та кримськотатарської), то їхня дія, на мою думку, обмежується лише написами на офіційних бланках і табличках державних і муніципальних установ», ‒ зазначив журналіст.

Тим часом Кабінет міністрів України схвалив концепцію розвитку кримськотатарської мови. Зазначається, що «метою цієї концепції є забезпечення умов для функціонування кримськотатарської мови, як мови одного з корінних народів України, розширення сфер її застосування, заохочення до її вивчення громадян України незалежно від етнічної приналежності».

У процитованих висловлюваннях використовується термінологія, вживана на анексованому півострові