«Їм підготували «підставу» з Росії»: Белавенцев і почесне консульство Нікарагуа в Криму

В анексованому Криму мають намір відкрити почесне консульство Нікарагуа, а на посаду голови представництва Росія висуває учасника російської анексії Криму Олега Белавенцева. Міністерство закордонних справ України розцінило це як «пряме порушення законодавства України та недружній крок Нікарагуа» і надіслало ноту протесту, розповів голова міністерства Дмитро Кулеба під час брифінгу 28 серпня. У самому Посольстві Нікарагуа в Росії цю інформацію поки не коментували, не озвучує свою позицію і сам Белавенцев.

Навіщо Нікарагуа консульство в анексованому Криму та що дає така співпраця Росії? Ці питання обговорили в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» ведуча Олена Ремовська, віцепрезидент «Товариства дружби Росії-Нікарагуа» Дмитро Малов.

Нікарагуа ‒ держава в Центральній Америці, населення якої за відкритою інформацією на 2018 рік становило майже шість із половиною мільйонів осіб.

Попри статус Криму, Нікарагуа розвиває співпрацю з анексованим півостровом. У 2015 році тодішній посол Нікарагуа в Росії Хуан Ернесто Васкес Арайя відвідував Крим і розповів про свою підтримку «референдуму, на якому кримчани висловилися за повернення в Росію». Посол планував обговорити з підконтрольним Росії керівництвом Криму питання постачання на півострів яловичини, кави та тютюну. Також він не виключив навчання в Криму студентів із Нікарагуа та співробітництво у сфері медицини.

Нікарагуа ‒ одна з тих країн, які регулярно не голосують за резолюції ООН, які ініціює Україна, з визнання Росії країною-окупантом через анексію Криму.

З відкритих джерел можна довідатися, що Росія надає Нікарагуа різні види підтримки, зокрема й фінансову.

Засідання Генасамблеї ООН, архівне фото

Нікарагуа перебуває під санкціями США після того, як у країні були придушені протести опозиції у 2018 році.

«Архітектор» «кримської весни»

Про можливість відкриття почесного консульства Нікарагуа в анексованому Криму стало відомо в лютому цьогоріч. Тоді про це повідомило українське видання Zn.ua з посиланням на джерела у Службі зовнішньої розвідки України. За інформацією видання, в посольстві Нікарагуа в Москві відбулася нарада з «високими представниками» анексованого Криму та представниками «Товариства дружби Росія-Нікарагуа», на якій оголосили кандидатуру на посаду почесного консула ‒ Олега Белавенцева.

Радіо Крим.Реалії зв'язалося з одним з ймовірних учасників лютневої зустрічі в Москві ‒ віцепрезидентом «Товариства дружби Росія-Нікарагуа» Дмитром Маловим. Він підтвердив, що найближчим часом в анексованому Криму з'явиться Почесне консульство Нікарагуа.

– Консульство ще не відкрите, поки тільки розпочатий процес його формування. Все складно, думаю, це займе місяці два-три. Всі питання регулюються міжурядовою угодою, вона є в прямому доступі, її можна вивчити. Росія зацікавлена в розвитку відносин. Олег Белавенцев дуже добре знає Нікарагуа, багато разів там бував, як за радянських часів, так і зараз.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «особливо промовистим фактом» призначення особи Олега Белавенцева на посаду почесного консула Нікарагуа на півострові, адже у 2019 році Святошинський районний суд Києва заочно засудив Белавенцева до 13 років за зазіхання на територіальну цілісність України, однак вирок не набув чинності.

Олег Белавенцев

У березні 2014 року Олега Белавенцева призначили представником російського президента на території анексованого Криму. За версією українського слідства, Белавенцев у 2014 році організував захоплення російськими військовими та «казачими організаціями» території Кримського півострова, також намагався схилити до державної зради українських військових, які перебували в Криму.

Сам Белавенцев на рішення українського суду публічно не реагував. Не коментував він також інформацію про можливе призначення почесним консулом Нікарагуа в анексованому Криму. Крим.Реалії готові опублікувати реакцію Олега Белавенцева і на рішення суду, і на заяву МЗС України щодо його призначення консулом Нікарагуа в Криму.

Озброєні російські солдати біля будівлі аеропорту Сімферополя, лютий 2014 року

Раніше експрокурор анексованого Криму Наталія Поклонська в інтерв'ю Дмитру Гордону розповідала про те, як за участі Белавенцева очолила російську прокуратуру Криму.

Окрім того, в інтерв'ю виданню «Гордон» у березні 2018 року лідер кримських комуністів Леонід Грач розповідав про те, що 26 лютого 2014 року саме Белавенцев пропонував йому посаду російського прем'єр-міністра Криму.

Про те, що Олег Белавенцев намагався налагодити контакт і з Меджлісом кримськотатарського народу, докладно розповідав у 2017 році в ефірі Радіо Крим.Реалії заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз.

– Що робив Белавенцев із самого початку, я дуже добре знаю. Белавенцев керував спецоперацією ще до захоплення спецпідрозділами Росії адміністративних будівель Криму. Було очевидно, що людські життя для них ‒ ніщо. Усі спецоперації з дискредитації України, виправдання входу російських підрозділів, інсценування вибуху пам'ятника Леніну, ухил у бік тероризму ‒ це все координував Белавенцев, все було під його контролем. На зустрічі сам запрошував мене, через декілька днів уже називався представником президента Росії в Криму, його база була в адміністрації українського президента в Криму. На зустрічах він говорив спокійно, але категорично, і можливості того, що щось піде не за планом Росії відкидалися жорстко, навколо були озброєні люди. Жодна копійка тоді не розподілялася без участі Белавенцева, він тримав усе під контролем, повернення Белавенцева, окрім політичного аспекту, пов'язане з його награбованими активами.

Ахтем Чийгоз

Олег Белавенцев не прокоментував звинувачення українського слідства і можливе нове призначення в Криму, однак, може зробити це звернувшись до редакції Крим.Реалії, оприлюднивши свою позицію.

«Не піддаватися на такі штучки»

Нікарагуа ‒ член ООН, дипломатичні відносини з Україною почалися в листопаді 1992 року. При цьому Нікарагуа ‒ одна небагатьох країн, які за Росією визнали незалежність сепаратистського регіону Грузії ‒ Абхазії.

Російський політолог Ігор Ейдман називає можливість відкриття почесного консульства Нікарагуа в анексованому Криму очікуваним.

– Режим у Нікарагуа корумпований і пов'язаний із російським режимом, ці зв'язки сформовані з часів СРСР. Мабуть, через свої мафіозні зв'язки, Нікарагуа прибилось до Росії, тому і визнає Крим. Подібні посади, як у Белавенцева в Криму, купують різні кримінальні суб'єкти для пафосу та уникнення кримінальних наслідків. А Росія намагається надати видимість легітимності становищу Криму, і не вперше використовує такий прийом. Україна має реагувати жорстко: якщо не звертати уваги, то за Нікарагуа можуть підтягнутися інші країни ‒ за гроші або з інших причин. Припиняти такі речі потрібно.

Ігор Ейдман

Росія могла ввести в оману Нікарагуа щодо статусу Криму, сказала в ефірі Радіо Крим.Реалії ексголова Комітету закордонних справ Верховної Ради України Ганна Гопко.

– У нас із Нікарагуа були зустрічі та візити на рівні міністрів закордонних справ. Думаю, спецслужби там не до кінця розуміють, що їм підготували «підставу» у Росії. Є паралелі з іншими російськими технологіями ‒ пам'ятаємо, як Росія фінансувала в інших країнах дипломатичні представництва так званих «ДНР» і «ЛНР», наприклад, в одному з французьких міст. Російські спецслужби втягуватимуть країни, які до кінця не розібралися в ситуації з Кримом, але не варто піддаватися на такі штучки. Думаю, що нота від України має змінити позицію Нікарагуа, вони можуть потрапити до списку санкцій, порушивши міжнародне право. Потрібно сказати Нікарагуа, що якщо там думають, що Україна ніколи не поверне Крим, то вони помиляються. Думаю, Нікарагуа може пошкодувати про такий крок, ніяких преференцій вони не отримають, а лише зіпсують свою репутацію. Люди ж у Криму починають прозрівати та розуміють, що відкриття таких служб їх не врятує.