Берлін: після війни та до спорудження стіни (фоторепортаж)
Незрячий (праворуч) і його супутник на руїнах у Берліні незабаром після закінчення війни.
Війна в Європі завершилась у травні 1945 року після того, як Радянська армія за підтримки авіації союзників увірвалася до центру Берліну, захопивши бункер лідера нацистів Адольфа Гітлера і піднявши прапор над Рейхстагом
Центр Берліну, знятий на фото з американського літака незабаром після перемоги союзників в Європі.
Німці називали тишу, яка настала після битв за Берлін, «Stunde Null» («Час нуль»), моментом «абсолютного розриву з минулим і радикально нового початку»
Радянські офіцери розглядають кайданки в штаб-квартирі гестапо в Берліні.
Пастор, звільнений радянською владою з нацистської в'язниці, відомої як «будинок жаху», писав: «Той садизм, який мені довелося пережити протягом цих останніх півтора тижня, тут не передати словами»
Автомобіль їде спустошеною берлінською вулицею.
Велика частина збитків була нанесена бомбардуваннями Великою Британією, США та Францією, внаслідок яких загинули десятки тисяч мирних жителів
Безпритульні жителі і вбитий німецький солдат.
Радянський солдат писав, що нацистські військові в останні години війни виходили з підвалів, піднявши руки вгору і «посміхаючись, немов слухняні пси»
Пошкоджений обстрілом Рейхстаг.
До кінця війни населення Берліну різко скоротилося, переважно через те, що люди тікали від радянських військ, які наступали
Німець дивиться на напис: «Перемога або Сибір».
Похмурі очікування багатьох, хто залишався в місті, виправдалися. Мільйони німців були відправлені на схід, і приблизно 357 тисяч людей загинули в трудових таборах або в'язницях таємної поліції
Жителі в черзі під час роздачі картоплі.
Радянські пересувні кухні роздавали велику кількість їжі, але повоєнний дефіцит продовольства в місті поставив багатьох берлінців на межу голоду
Жителі Берліну відрізають шматок м'яса з коня. Травень 1945 року
Радянські офіцери біля пам'ятника кайзеру Вільгельму в травні 1945 року. Монумент був знесений комуністичним урядом Східної Німеччини
Жінка, яка залишилася без даху над головою, сидить на лавці.
Російський журналіст Василь Гроссман, який був свідком падіння Берліну, писав, що обличчя берлінців були «сповнені трагізму, на багатьох обличчях видно смуток, не тільки власного страждання, але і страждань [громадян] зруйнованої країни»
Портрет радянського лідера Йосипа Сталіна в центрі Берліну. Літо 1945 року
Люди на звалищі в пошуках їжі, дров та вугілля біля берлінського летовища
Чоловік шукає шматки вугілля в купі попелу
Жителі на зруйнованій берлінській вулиці.
Тисячі німецьких жінок стали жертвами насилля з боку радянських солдатів. Чимало берлінських жінок ховалися вечорами й з'являлися на вулицях тільки раннім ранком, коли радянські військові спали
Американські солдати з німецькими дівчатами на берлінському озері Ванзеє в липні 1945 року, незабаром після прибуття американців до міста. Дружба з добре забезпеченими колишніми ворогами могла призвести до скандалів, але, як зауважила одна жінка в той час, «спочатку їжа, а потім мораль»
Жінки вивозять цеглу з руїн свого міста для повторного використання.
Багато росіян були вражені порядком, із яким багато німців намагалися повернутися до нормального життя. Василь Гроссман так це описував: «Руїни, які прибирають і змітають... як нібито вони були кімнатами в приміщенні»
Чоловік прибирає пеньок на місці зрубаного дерева в знаменитому берлінському парку Тіргартен
Британський солдат у Рейхстазі, на стінах якого залишені написи радянських військових.
5 червня 1945 року уряди США, Радянського Союзу, Великої Британії та Франції проголосили «верховну владу» над Німеччиною і розділили країну та її столицю на різні зони окупації. Так було підготовлено ґрунт для ідеологічної битви в Європі між комунізмом і вільним світом, яка незабаром призведе до Холодної війни