Жителя Євпаторії Богдана Зізу місяць тримають у СІЗО Сімферополя після того, як його звинуватили у появі синьої та жовтої фарб на фасаді будівлі російської адміністрації міста. Кримчанина оштрафували за «дискредитацію Збройних сил Росії» та намагалися звинуватити у замаху на теракт. Що змінилося за цей час і що відбувається зараз із Богданом Зізою, з'ясовували Крим.Реалії.
Майстер фотографії, відеозйомки та 3D-моделювання з Євпаторії Богдан Зіза був затриманий у середині травня. Російські силовики звинуватили його в тому, що він облив жовтою та синьою фарбами вхід у будівлю російської адміністрації Євпаторії, а також нібито намагався кинути у приміщення пляшку із запалювальною сумішшю, яка не вибухнула.
Того ж дня Богдан Зіза з екранів підконтрольного російській владі Криму телеканалу «Крым 24» зізнався у скоєному та покаявся, пообіцявши «понести покарання та спокутувати свою провину непосильною працею».
Його рідні, які живуть на материковій частині України, помітили на ньому ознаки насильства s вважають, що його могли катувати після затримання. Вони побоюються, щоб «на Богдана не навісили інші злочини, скориставшись тим, що він – сирота».
Справа прокурора та судді з українським слідом
Відразу після затримання підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд визнав Богдана Зізу винним у дискредитації Збройних сил Росії (стаття 20.3.3 КоАП Росії) та оштрафував. Ця стаття не передбачає арешту, але на свободу Богдана Зізу після суду не відпустили, а відправили у СІЗО.
З чим пов'язане утримання євпаторійця під вартою, російські силовики публічно не заявляли. Тоді ж видання «Крыминформ», близьке до російської влади Криму, повідомило з посиланням на кримське управління ФСБ Росії, що Богдан Зіза підозрюється у замаху на теракт. Ця стаття передбачає до 15 років позбавлення волі.
У червні підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив Богдана Зізу під арештом, повідомляє сайт суду.
Будівля підконтрольного Росії Верховного суду Криму
Це рішення винесла суддя Олена Спасьонова, яка до 2014 року судила ім'ям України та наразі підозрюється у держзраді.
Справу Богдана Зызи веде прокурор Ірина Швайкіна, яка також до 2014 року служила Україні і тепер підозрюється українським слідством у держзраді, з'ясували у Кримській правозахисній групі.
«Терорист» без теракту
Правозахисники також з'ясували, що Богдана Зізу більше не звинувачують у замаху на теракт. «Згідно з рішенням «Верховного суду» Криму, Богдана Зізу звинувачують не в тероризмі, а інкримінують частину 3 статті 30 Кримінального кодексу Росії (замах на злочин) та частину 2 статті 167 (навмисне знищення або пошкодження чужого майна, якщо ці дії спричинили значну шкоду, вчинені з хуліганських спонукань). За цією статтею Зізу можуть чекати або примусові роботи строком до п'яти років, або позбавлення волі на такий самий термін», – повідомляють у КПГ.
Богдан Зіза
Правозахисники також зазначають, що хоч інкримінований євпаторійцю злочин не належить до терористичних, його ім'я вже внесено до списку терористів та екстремістів Росії. Крим.Реалії знайшли Богдана Зізу в цьому переліку на сайті Росфінмоніторингу.
У минулі роки до списку терористів та екстремістів Росії потрапляли, як правило, фігуранти антитерористичних та антиекстремістських справ.
Богдан навіть у рамках російських законів не може бути терористом, тому що його акція була навпаки закликом проти насильстваОлександра Баркова
Богдан Зіза, виходячи з рішення російського Верховного суду Криму та публічної інформації, за такими статтями поки що не звинувачується. Проте потрапляння до цього списку загрожує кримчанину фінансовими обмеженнями в Росії та на півострові, поки він де-факто нею контролюється. Деякі фігуранти списку кажуть, що їм не вдається влаштуватися на роботу, оскільки роботодавці ставляться до них із підозрою.
Рідні Богдана Зізи побоюються, що незабаром Богдана все ж таки звинуватять за антитерористичною статтею.
Стаття 167 про пошкодження майна використовується для утримання Богдана під арештом. Але вже оголошено статтю 205 Кримінального кодексу Росії про заклики до тероризму. Вона передбачає заклик до насильства. Але Богдан навіть у рамках російських законів не може бути терористом, тому що його акція була навпаки закликом проти насильства», – зазначила Крим.Реалії двоюрідна сестра Богдана Зізи Олександра Баркова.
«Богдана не б'ють завдяки публічності»
За місяць перебування Богдана Зізи у СІЗО Сімферополя Олександрі Барковій вдалося отримати від нього листа.
Його не б'ють, з нього не знущаються. Це переважно завдяки тому, що його справа стала публічноюОлександра Баркова
«Нам відомо, що Богдан перебуває у СІЗО Сімферополя в задовільних умовах. Його не б'ють, з нього не знущаються. Це переважно завдяки тому, що його справа стала публічною. Але йому потрібний захист. Богданові зараз 27 років. Якщо його судитимуть за статтею про тероризм і визнають винним, то випустити на волю можуть, коли йому буде 42 роки. Це дуже страшний сценарій», – каже вона.
Будівля СІЗО у Сімферополі
До кримчанина поки що не допустили незалежного адвоката, але його рідні мають намір цього добиватися.
«Перший незалежний адвокат намагався пробитися до нього у СІЗО. Але йому спершу сказали, що Богдана там немає, потім сказали, що він на слідчих діях. А потім сказали, що він взагалі відмовився від захисту. Але я знаю, що це не так. Тому що у листі із СІЗО Богдан написав, що йому потрібен незалежний адвокат. Ми маємо письмове підтвердження цього, яке передано правозахисникам. Сподіваємося, що інший адвокат, який намагається взятися за цю справу, зможе до нього пробитися», – наголосила Олександра Баркова.
Російські силовики публічно не повідомляють про справу Богдана Зізи.
Крим.Реалії отримати від них інформацію про це не вдалося.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.