Українці є, а мови немає. 0,1% кримчан вивчають українську в Криму

214 дітей в окупованому Криму вивчають українську мову в школах. Це лише 0,1% від усіх учнів півострова. Це при тому, що, за російськими ж даними, у Криму проживає 344 515 (15,68%) етнічних українців.

За російськими даними, загальною картина виглядає так, що в 2020–2021 навчальних роках у Криму навчалось 218 974 дітей. Російською навчалося 212 090 учнів, а, приміром, кримськотатарською – 6,7 тисячі дітей, це приблизно 3%. При тому, що кримських татар у Криму, згідно з російським переписом у 2014 році, було 232 340 (10,57%).

У 2017 році підконтрольна Росії влада Криму ухвалила так званий «Закон о государственных языках Республики Крым». Він, крім російської, державною називає ще й українську та кримськотатарську мови. Також документ гарантує рівність умов розвитку та використання цих мов. Але насправді, як свідчать наведені цифри та розповіді кримчан, – це не так.

Документ «О состоянии образования... в общеобразовательных организациях Республики Крым в 2020/2021 учебном году»

Цей закон лише декларативний, так би мовити, для міжнародних правозахисних організацій, вважає кримська адвокат і громадська діячка Еміне Авамілєва. Вона каже, що сама мала досвід з обмеженням державних мов у Криму.

«Я звернулася з клопотанням до судді, щоб судочинство, згідно з конституцією і кодексу про адмінправопорушення, велося однією з державних мов Криму. На що у суддів були квадратні очі, і суддя сказав, що можуть на засідання запросити перекладача, але щоб саме судочинство велося однією з державних мов – то це нереально», – розповіла Крим.Реалії Еміне Авамілєва.

Еміне Авамілєва, кримськотатарська громадська діячка

Згідно з переписом населення 2001 року, в Криму налічували 2 413 228 жителів (українців 576 647 (23,9%), кримських татар 245 291 (10,1%)). У 2014 році Росія провела свій перепис і українців стало на 200 тисяч менше: 2 284 769 (українців 344 515 (15,68%), кримських татар 232 340 (10,57%)). При цьому, на півострові українською в 2014 році навчалося приблизно 7 відсотків учнів, а кримськотатарською, як і зараз, – приблизно 3 відсотки.

Кількість дітей, які навчаються рідною мовою, абсолютно не відповідає відсотковому співвідношенню населення Криму. І така ситуація – через нав’язування російської мови й утиски мов інших національностей, вважає український мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

«Освіта, на окупованих територіях, мала б бути доступною. А в контексті того, що дитсадки всі російськомовні, позашкілля все російськомовне, університети всі російськомовні – це так званий «лінгвоцид». Тому ми маємо розуміти, що значно більша кількість здобувачів освіти позбавлена права вчитись українською і вивчати українську. Я вже не кажу про заклади профтехосвіти, технікуми, курси тощо. Відповідно й робочі місця, які там є – вони гарантовано йдуть із вимогою рівня володіння російською мовою. Я вважаю, що все, що відбувається на окупованих територіях, – це все предмет уваги міжнародного трибуналу», – зазначив у коментарі Крим.Реалії уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови

Прямої заборони на використання української чи кримськотатарської мови в Криму немає. Але абсолютна більшість нацменшин не мають змоги навчатися рідною мовою.

«Сьогодні вже немає «Валуєвського циркуляру» чи «Емського указу», які під час Російської імперії знищували все, що було написано українською мовою. Але у нас триває гібридна війна. Чиновники та директори шкіл мають установки говорити «А навіщо вам та українська мова? Навіщо вам ці проблеми й розмови з ФСБ?» Вони схиляють до того, що, мовляв, у Криму вона вже не потрібна», – зазначив у коментарі Крим.Реалії головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун.

Андрій Щекун, головний редактор газети «Кримська світлиця»

До окупації в Криму було 49 релігійних громад Української православної церкви, тоді ще Київського патріархату. Зараз залишилося чотири, та й ті під загрозою зникнення. Російська влада в Криму забирає у вірян храми. Митрополит Климент уже публічно звертався до Генеральної асамблеї ООН та домігся від Кабміну розробки проєкту постанови про захист інтересів вірян у Криму. Документ уже пів року як у Верховній Раді, але на голосування не ставлять.

«Єдине місце, де можна сьогодні почути українську мову – це Українська православна церква. Бо у нас і богослужіння відбуваються українською і спілкування між людьми – українською. Нині зберігати українську мову в Криму просто неможливо. Вона, фактично, знищена. І сьогодні вже можна говорити про те, що в Криму відбувся «лінгвоцид» зі знищення української мови. І дуже прикро, що про це не говорить влада України», – зазначив у телефонному інтерв’ю Крим.Реалії митрополит Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Климент.

Митрополит Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Климент на пікеті під будівлею уряду України, 10 грудня 2019 року

Ми поспілкувалися і з представницею Українського культурного центру в Сімферополі Оленою Поповою. Жінка каже, що українською почала розмовляти саме з 2014 року. Але використовує її виключно в побуті та в спілкуванні з друзями. Але не в офіційних установах чи документообігу.

«Я не настільки принципова, я не хочу бути постійно в стані легкої ворожнечі. Спочатку говорила повільно і неграмотно, але все ж таки потроху почала-почала-почала і заговорила. Зараз читаю, слухаю, люблю дивитись фільми українською мовою. Все, як має бути при поглибленому навчанні», – зазначила в коментарі Крим.Реалії Олена Попова.

Олена Попова, представниця Українського культурного центру в Сімферополі

Олена – одна з тих, хто регулярно приносить квіти до пам’ятника Тараса Шевченка, публічно одягає вишиванку та святкує день Незалежності України.

Український культурний центр ніким не фінансується і не підтримується, а більшість його членів через утиски виїхали на материкову частину України.

«Дуже багато хто вважає, що це проєкт ФСБ і я, відповідно, агентка ФСБ. У нас немає ні чинства, ні плану розвитку чи якихось активних дій. У нас є програма виживання і збереження свого духовного наповнення, своїх українських душ», – зазначає Олена Попова.

Та є в Криму й організація, яку підтримує Кремль та російська влада Криму – це «Украинская община Крыма». Вона видає українською книги про Аксенова і про Крим у складі Росії. Жодних утисків не помічають.

«У жодному разі не можна сказати, що українська мова якимось чином пригнічується, чи її в республіці немає. У нас є підтримка уряду Республіки Крим, і вона максимальна», – сказала російською мовою в інтерв’ю телеканалу Millet Channel голова організації «Украинская община Крыма» Анастасія Гридчина.

Анастасія Гридчина, голова організації «Украинская община Крыма»

Підтримка Росією подібних українських спільнот – це гібридна асиміляція, переконаний кримчанин Ескендер Барієв.

«Росія просто реалізує свою імперську політику, проводячи русифікацію народів. Це їй необхідно, щоб створити єдиний, так би мовити, «російський народ», з ідеологією «русского міра», – зазначив у коментарі Крим.Реалії голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв.

Ескендер Барієв, голова «Кримськотатарського ресурсного центру»

Питання утисків української та кримськотатарської мов щороку озвучується на Генасамблеї ООН. Торік про це говорили й на Парламентській асамблеї Ради Європи. Цьогоріч уповноважений із захисту державної мови надіслав відповідне звернення й до ОБСЄ. Також у планах, для жителів окупованих територій, цьогоріч запустити безкоштовні онлайн курси з вивчення української мови.