З садиби – в дитячий садок: історія маєтку «Сабли» в Криму (фотогалерея)
Садиба Бороздіних-Давидових у селі Каштанове під Сімферополем.
Землю в цьому місці для будівництва маєтку отримав граф Микола Семенович Мордвинов, який мав багато земельних наділів на півострові. Згодом у 1802 року заповзятливий граф продав «маєток разом із душами» Андрію Михайловичу Бороздіну. Той відразу відмовив в оренді землі місцевим кримським татарам і привіз у Сабли 90 сімей (549 осіб) своїх кріпаків із Київської губернії, а для облаштування маєтку запросив із Франції пана де Сера
Були посаджені розкішні сади, якими згодом захоплювався сам знаменитий селекціонер Лев Платонович Симиренко. У маєтку збудували суконну фабрику, а біля дороги ‒ невеликий ресторан. У цей же час була висаджена знаменита каштанова алея, яка частково збереглася до теперішнього часу. Окрім того, тут вирощували гусениць тутового шовкопряда та розводили овець, був споруджений млин.
На фото: збережена каштанова алея навколо садиби
Бороздін був досить відомою особою, дружив із поетом Олександром Пушкіним, а одружений був на сестрі декабриста Миколи Раєвського. В історичних джерелах повідомляється, що в маєтку гостювали декабристи М.Ф. Орлов і князь С.Г. Волконський, письменник А.С. Грибоєдов.
На фото: центральна будівля садиби губернатора Тавриди Бороздіна
У 1807 році Бороздін був призначений Таврійським цивільним губернатором. З 1816 року був присутній в Уряді Сенаті зі звільненням з посади губернатора, а незабаром був призначений в межовий департамент Сенату.
На фото: прикраси з покрівельного заліза на дашках
Коли Бороздін був звільнений зі служби в 1828 році, маєток Сабли за п'ятсот тисяч рублів купила графиня А.Г. Лаваль, від якої він перейшов у спадок до її дочці – Катерині Іванівні Трубецькій, дружині декабриста князя Сергія Петровича Трубецького. У Сибіру у Трубецьких народилася дочка Єлизавета, яка потім вийшла заміж за сина декабриста Василя Львовича Давидова і отримала Сабли в придане.
На фото: стара, мощена каменем дорога вздовж садиби
Під час Кримської війни в Сабли розмістили 120 поранених, а сам панський будинок обладнали під госпіталь. Садиба залишалася власністю Давидових до Жовтневого перевороту 1917 року
У сучасних довідниках садибу в Каштановому називають то садибою Бороздіних, то садибою Бороздіних-Давидових, забуваючи її справжнє ім'я – Сабли – від назви однойменної річки, правої притоки Альми. Село було перейменоване в Каштанове в 1958 році.
На фото: «сарайчик» із ядрами навпроти головного будинку садиби
В архівних документах про планування садиби повідомляється: «Нижній поверх ‒ довжина 21, ширина 7, висота 3 сажні. Кімнат із сінями ‒ 17, серед них у двох вітальнях підлоги штучні горіхового дерева, під лаком, а в інших – із соснових дощок, дверей вхідних внутрішніх і вихідних ‒ бічних стулчастих фільонових ‒ 18; скляних ‒ 2; простих ‒ 3; печей із кахлю ‒ 12; камін ‒ 1». На другий поверх вели дерев'яні сходи з точеними фігурними балясинами
Про долю садиби за радянської влади до Другої світової нічого не відомо. Зараз у будівлі розташовується дитячий садок «Сонечко», магазин, пошта, бібліотека та сільський клуб. Завдяки громадському використанню маєток якось зберігся, але вже давно потребує ремонту. Парк перебуває в повному запустінні
Навпроти центральної будівлі садиби ‒ залишки фонтану з написом римськими цифрами «1857». Він діяв досить довго, поки при будівництві сільської хати не були пошкоджені водогінні труби