Ялті – 183: візитні картки міста (фотогалерея)
Вірменська церква Святої Ріпсіме. Розташована вона в тихому, мальовничому куточку Ялти, далеко від курортного шуму. Храм оточений доглянутим парком. Будинок зведений із матеріалів вулканічного походження – фороського туфу. Церква споруджена в 1909-1914 роках архітектором Тер-Мікеловим за ескізами відомого художника Вардгеса Суренянца
Церква є копією храму Святої Рипсиме, зведеного в VII столітті в стародавньому вірменському місті Ечміадзин
Садиба Меллер-Закомельських. Старовинна дача сім'ї Меллер-Закомельських розташована в «історичному серці» Ялти, на колишній Виноградній вулиці, а нині – вулиці Чехова
Історичні будівлі та парк у самому центрі Ялти були побудовані в 70-і роки XIX століття. Вони входять у комплекс садиби разом з житловими приміщеннями та каретним сараєм, які належали російському баронові Володимиру Меллер-Закомельському. Після встановлення в Криму радянської влади вся садиба була націоналізована і передана в розпорядження місцевої влади.
Тепер знаменита садиба може піти під знесення. У 2019 з'явився проєкт багатоповерхового апарт-готелю на місці дореволюційних будівель, який викликав обурення серед небайдужих жителів Ялти.
Більше фото – тут
Ялтинський «Будинок-музей А.П. Чехова» або Біла дача. У ньому письменник провів останні роки життя, переїхавши з Москви до Криму за станом здоров'я. Будівництво будинку тривало приблизно 10 місяців. У своєму ялтинському будинку Чехов написав такі знамениті твори, як оповідання «Дама з собачкою», п'єси «Три сестри» і «Вишневий сад», а також повість «У яру» і розповіді «Архієрей», «На святках» і «Наречена»
Собор Святого Олександра Невського – головний православний собор Ялти. Храм відкрився на початку XX століття. Він названий на честь князя Олександра Невського і присвячений пам'яті вбитого імператора Олександра III
Вежа Врангеля. Називають її так на честь її власника – барона Андрія Врангеля, який побудував цей будинок із вежею в 70-х роках ХIX століття і встановив на ньому головний міський годинник
Повз вежі Врангеля, перетинаючи вулицю Садову, пропливають кабінки канатної дороги Ялта – Гірка, оспіваної в культовому фільмі «Асса» Сергія Соловйова
Канатна дорога «Ялта – Гірка». Вхід на неї розташовується в центрі Ялти, поряд із будівлею готелю «Таврида»
Приморський парк імені Гагаріна в Ялті – знакове місце для корінних ялтинців. Його заснували в 1948 році та створювали понад чотири роки
Ялтинська набережна
Маяк біля входу в Ялтинську бухту. Тимчасовий маяк на краю бетонного молу в Ялті з'явився ще в 1874 році, а через 34 роки його вдосконалили
Гірський водоспад Учан-Су.
Уже понад 70 років водоспад є заповідним – він включений в охоронювану територію Ялтинського гірничо-лісового заповідника. Влітку водоспад пересихає. А в березні, коли тане сніг і йдуть дощі, Учан-Су й однойменна гірська річка стають галасливими та повноводними
Нікітський ботанічний сад був заснований у 1812 році в південнобережному селищі Нікіта. На його території ростуть сотні видів різних рослин, розташовані кактусова оранжерея і бамбуковий гай
Щороку на території саду проводять бал хризантем, виставки тюльпанів, троянд, ірисів, лілійників і клематисів
Масандрівський палац. Одна із найвідоміших пам'яток історії Ялти. Був споруджений наприкінці XIX століття, а пізніше використовувався як державна дача, де відпочивали радянські лідери – Сталін, Хрущов та Брежнєв
Стара будівля основного комплексу винзаводу.
Історія «Масандри» – від відкриття до запровадження санкцій – тут
Лівадійський палац був закладений ще у XIX столітті. Він був літньою резиденцією російських імператорів. Парк, розташований біля Лівадійського палацу, визнаний пам'ятником садово-паркового мистецтва України. Раніше повідомлялося, що на підготовку проєкту його реконструкції з бюджету анексованого Криму виділили сім мільйонів рублів
Кабінет міністрів України вніс об'єкти культурної спадщини в Криму і Севастополі до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Серед них – Лівадійський палац. У 2020 році ЮНЕСКО заявила про погіршення ситуації в анексованому Криму, в тому числі в питаннях захисту культурної спадщини
Замок «Ластівчине гніздо» розташований на стрімкій 40-метровій скелі мису Ай-Тодор у селищі Гаспра (згідно з адміністративно-територіальними поділом України входить у Ялтинську міськраду Автономної Республіки Крим).
Свій знаменитий готичний вигляд із двоповерховою вежею палац отримав у 1912 році. До цього на Аврориній скелі три десятиліття стояла дерев'яна дача відставного російського генерала. В різний час у Ластівчиному гнізді жили купці та промисловці, в приміщенні палацу працював ресторан і читальний зал
У листопаді 2018 року російська Головдержекспертизи схвалила бюджет проєкту «реконструкції та реставрації» палацу «Ластівчине гніздо». У серпні 2019 року його закрили в зв'язку з ремонтними роботами. 25 листопада 2020 року замок відкрили.
«Ластівчине гніздо» входить до числа об'єктів культурної спадщини України. Палац внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток і охороняється українськими законами. Міністерство культури України вважає дії російської влади півострова щодо об'єктів культурної спадщини незаконними.
Більше фото – тут