Листопадові кульбаби під Фуною: історія «димної» фортеці в Криму (фотогалерея)
Цими туманними днями Фуна цілком відповідає своій історичній назві «димна»
Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь – 106 метрів, із заходу на схід – 56 метрів. Вона займає площу 0,52 гектара
Фортеця розкинулася біля західного підніжжя Південної Демерджи, неподалік знаменитої «Долини привидів»
Поруч із фортецею в середні віки пролягав торговий шлях з Горзувіта (Гурзуфа) і Алустона (Алушти) в степовий Крим
У міжсезоння відвідувачів у фортеці дуже мало
Діюча на території музею під відкритим небом копія середньовічної зброї – балісти
І середньовічних обладунків. Припускають, що гарнізон фортеці-замку налічував 30-40 воїнів
Господарське крило фортеці. За розповідями місцевих старожилів, бутовий камінь фортеці в 60-і роки минулого століття використовували при будівництві приміщень для сушіння тютюну в радгоспі «Алушта»
За останнє сторіччя археологи, які проводили розкопки, торкнулися тільки третини території Фуни. Вона сповнена таємниць і відкриттів
Точна копія Фуни теж розташована в центрі музею під відкритим небом
Плита біля входу в фортецю, знайдена під час розкопок. Містить монограми князя Олександра, напис-присвяту і дату закінчення будівництва замку – 6967 від Створення світу (1459 від Різдва Христового)
Важливе місце в архітектурному ансамблі фортеці посідає церква святого Феодора Стратилата
Після руйнування фортеці турками-османами саме церква збереглася найкраще. Її неодноразово ремонтували і перебудовували
З Фуни видно в туманному серпанку Алушту
Під стінами фортеці всихають ягоди терну
І встигли знову розквітнути кульбаби