Газові війни: підприємство Фірташа намагаються витіснити із Севастополя

Одна з газорозподільних станцій у Севастополі

Спеціально для Крим.Реалії

У Севастополі розгортається боротьба між підконтрольним українському олігарху Дмитру Фірташу ПАТ «Севастопольгаз» і створеним російською владою міста однойменним підприємством ДУП «Севастопольгаз». За заявами чиновників, термін оренди газових мереж скоро закінчується, продовжувати договори вони не будуть і планують взяти під повний контроль газовий ринок у регіоні.

Наприкінці жовтня російський уряд Севастополя на своєму офіційному сайті розмістив гнівне повідомлення під заголовком: «ПАТ «Севастопольгаз» вводить в оману сільських жителів Північної сторони подвійними платіжками».

«До недавна містяни отримували газ за договорами з публічним акціонерним товариством «Севастопольгаз». Однак зараз газифікацією кількох сільських територій займається державне унітарне підприємство», ‒ йдеться в повідомленні.

ПАТ «Севастопольгаз» не має стосунку ні до постачання газу, ні до обслуговування мереж у цьому районі, однак громадяни отримують рахунки за обслуговування
Володимир Базаров

«З 1 вересня ДУП «Севастопольгаз» почав працювати на одній з гілок ‒ від газорозподільної станції «Вишневе» у селищі Сонячне, селах Орлівка та Кача. Мережі належать місту й абонентам необхідно укласти договори з ДУПом. Постачальником газу для держпідприємства є «Чорноморнафтогаз». ПАТ «Севастопольгаз» не має стосунку ні до постачання газу, ні до обслуговування мереж у цьому районі, однак громадяни отримують рахунки за обслуговування. Жодного стосунку до газової мережі цього району ПАТ не мають», ‒ пояснив російський віцегубернатор Севастополя Володимир Базаров.

Зараз до мережі ДУП «Севастопольгаз» приєднані населені пункти Сонячне, Андріївка, Полюшко, Орловка, В'язова Роща та Кача. «Найближчим часом ми перейдемо до наступної гілки ‒ газорозподільна станція «Холмівка», ‒ зазначив віцегубернатор.

У ПАТ «Севастопольгаз» з позицією уряду міста не згодні, оскільки ще не ухвалене рішення суду про приналежність газових мереж, ведеться юридична претензійна робота.

Питання щодо мереж не вирішене, воно зараз перебуває в суді
Ілля Авласевич

«Питання щодо мереж не вирішене, воно зараз перебуває в суді, ми судимося з адміністрацією Севастополя в особі ДІЗО. До вирішення справи по суті в суді я вважаю, що це суперечне питання. Ми чекаємо на рішення суду», ‒ сказав перший заступник директора компанії Ілля Авласевич.

Він додав, що поки газові мережі не передані ПАТ «Севастопольгаз» місту, підприємство їх обслуговує і постачає жителям газ, який закуповує за чинним договором у «Чорноморнафтогазу».

«У нас договір діє до кінця року, і жодних змін до цього договору внесено не було», ‒ зазначив він.

Севастопольський бізнес Фірташа

«Севастопольгаз» був створений у сімдесятих роках минулого століття. Після здобуття Україною незалежності, з 1 січня 1993 року, підприємство стало державним, у 1998 році воно акціонувалося у Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) з газопостачання та газифікації «Севастопольгаз». У 2011 році був змінений тип і найменування Товариства з ВАТ на ПАТ (Публічне акціонерне товариство).

Офіс ПАТ «Севастопольгаз» на вулиці Гідрографічній у Севастополі

У серпні 2012 року Фонд держмайна України оголосив конкурс з приватизації акцій підприємства «Севастопольгаз». У вересні 2012 року 25% акцій «Севастопольгазу» за 4,45 млн гривень на аукціоні придбало приватне акціонерне товариство «Газтек» (Київ), контрольоване Group DF Дмитра Фірташа. Держава зберегла у своїй власності 25% + 1 акцію «Севастопольгазу», ще 21,1% акцій тоді належали кіпрській Materon Ltd, рештою акцій володіли міноритарні акціонери.

Дмитро Фірташ

Фірташу, який володіє низкою хімічних і титанових підприємств в Україні, був потрібний контроль, щоб забезпечити їх газом. У каденцію президентства Віктора Януковича олігарх скуповував на приватизаційних аукціонах держпакети акцій облгазів. Потім придбані активи були оформлені в холдинг «Регіональна газова компанія» (РГК), під контроль якої потрапили понад 70% підприємств з розподілу газу трубопроводами.

Після анексії Кримського півострова ПАТ «Севастопольгаз» повністю перейшло в законодавче поле Росії, з 1 грудня 2014 року ставши Публічним акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Севастопольгаз». Згідно з інформацією бази Rusprofile, інформація про засновників російської версії цього севастопольського підприємства відсутня. Гендиректором підприємства є Козлов Марат Сергійович, під його керівництвом працюють 578 осіб.

За інформацією ЗМІ, частку в 25% + 1 акцію «Севастопольгазу», яка була у власності України, захопив російський уряд Севастополя.

У ПАТ «Севастопольгаз» є триповерхова офісна будівля на вулиці Гідрографічній, 1, а на прилеглій території площею близько півтора гектара розташовуються власний автопарк і виробнича база.

Філії абонентського відділу «ПАТ «Севастопольгаз» розташовані в Інкермані, Балаклаві, на Північній стороні Севастополя та в найбільшому районі міста ‒ Гагарінському.

Справи у «Севастопольгазу» йдуть досить непогано. За інформацією Rusprofile, станом на жовтень 2019 року ПАТ «Севастопольгаз» було постачальником у 147 державних контрактах на суму понад 3 млрд рублів і виступало замовником у 56 держконтрактах на суму 4,6 млрд руб. Серед найбільших замовників ‒ Головне управління урядового зв'язку «Севтеплоенерго» (13 держконтрактів на суму 3,0 млрд руб.), ТОВ «СГС Плюс» (2 держконтракти на 1,2 млрд руб.), ФКУ «Управління Чорноморського Флоту» (7 держконтрактів на 50 млн руб.).

Газовий бізнес влади Севастополя

У серпні 2014 року тоді виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Сергій Меняйло повідомив, що російський «Севастопольгаз» замінить однойменне підприємство Фірташа в місті.

Сергій Меняйло

Транспортні мережі наші, ми їх будемо забирати й самі експлуатувати. Газ наш
Сергій Меняйло

«Транспортні мережі наші, ми їх будемо забирати й самі експлуатувати. Газ наш. Чим і як буде торгувати українське підприємство? Питання вирішується саме собою: у російському Севастополі не буде українського «Севастопольгазу», ‒ сказав Меняйло.

Незабаром було створене однойменне державне унітарне підприємство (ДУП) «Севастопольгаз». Зареєстроване воно було тільки у грудні 2015 року, засновником є уряд Севастополя.

3 грудня 2016 року уряд Севастополя вирішив ліквідувати ДУП «Севастопольгаз» «у зв'язку з доцільністю передачі мереж газопостачання, що перебувають у власності міста, зокрема в господарському віданні ДУП, в оренду за ринковою вартістю».

У березні 2018 року рішення про ліквідацію Головного управління урядового зв'язку «Севастопольгаз» було урядом міста скасоване. Тодішній російський губернатор міста Дмитро Овсянников сказав, що всі договори оренди газових мереж Севастополя закінчуються у 2019 році, і до цього часу мережі будуть повернуті в держпідприємство «Севастопольгаз» з ПАТ «Севастопольгаз».

У міського «Севастопольгазу», до речі, нічого немає ‒ ні офісу, ні виробничої бази, ні автопарку. Підприємство займає кілька кімнат на першому поверсі будівлі на проспекті Генерала Острякова, 17.

Уряд міста «підгодовує» ДУП «Севастопольгаз» субсидіями: у травні підкинув грошенят на оплату накопичених боргів з податкових зборів і страхових внесків, у червні виділив 5 мільйонів рублів на оборотні кошти.

В абонентському відділі ПАТ «Севастопольгаз» на вулиці Гідрографічній, 1

Варто зазначити, що за весь час існування ДУП «Севастопольгаз» було постачальником в 1 державному контракті на суму 38500 рублів (це приблизно 600 доларів ‒ авт.). При цьому збитки в 2017 році склали 3,2 млн рублів, а борги перед кредиторами наразі ‒ 442 тисячі рублів.

Раніше ДУП «Севастопольгаз» було внесене до закону про приватизацію держвласності. Однак депутати російського парламенту Севастополя виступили проти ухвалення такого закону.

Боротьба за мережі

У лютому цього року тоді віцегубернатор Володимир Базаров розповів, що ДУП «Севастопольгаз» має скласти конкуренцію ПАТ «Севастопольгаз» на ринку блакитного палива в регіоні.

«Більшість мереж, які є в місті, належать Севастополю. Але вони різними договорами володіння, оренди ще в український період були передані ПАТ «Севастопольгаз». У багатьох договорів зараз закінчується термін дії. І державне унітарне підприємство «Севастопольгаз» стане власником усіх цих об'єктів. Відповідно, ми будемо вирощувати нашу державну організацію, яка нарівні з ПАТ займатиметься експлуатацією газових мереж», ‒ повідомив він.

З 1 вересня конфлікт перейшов у відкриту фазу: жителі Качинського та Андріївського муніципальних округів отримали листи від ДУП «Севастопольгаз» про те, що тепер саме ця державна установа займатиметься постачанням газу в їхні будинки.

Директор ДУП «Севастопольгаз» Сергій Самойленко розповів: «У міста кілька газорозподільних станцій (ГРС). Термін договору оренди у ПАТ «Севастопольгаз» на ГРС «Вишневе» закінчився, за рішенням уряду Севастополя вона передана в господарське відання ДУП «Севастопольгаз». Це означає, що функціонал ПАТ «Севастопольгаз» у цьому районі переходить до рук державного підприємства». За словами Самойленка, в охоплення цієї ГРС потрапляють Андріївка, Сонячне, Кача, Вишневе, Орлівка, Осипенко, Полюшко.

Офіс ДУП «Севастопольгаз» розташовується в декількох кімнатах будинку №17 по проспекту Генерала Острякова

Селище Сонячне, втім, газифікували тільки в червні нинішнього року. Газові мережі прокладалися ДУП «Севастопольгаз». А з приєднанням ГРС, яка на той момент перебувала за договором у віданні ПАТ «Севастопольгаз», виникли проблеми. В результаті для «силового» варіанта приєднання влада залучила казаків.

Боротьба за газові мережі вступає у вирішальну фазу. Як уже неодноразово повідомляли чиновники, скоро закінчаться терміни дії майже всіх договорів оренди окремих ділянок мереж. Можна не сумніватися, що у ПАТ «Севастопольгаз» продовжити їх не вийде. Але ось тільки як збираються експлуатувати газопроводи в ДУП «Севастопольгаз», не маючи ні людей, ні техніки, ні виробничої бази

Севастопольці оплачують послуги ПАТ «Севастопольгаз» в його офісі

Відкритим також залишається питання з приводу газових мереж, які в українські часи кооперативи ІЖС та дачні будували за свої кошти, а потім безкоштовно передавали на баланс ПАТ «Севастопольгаз», яке тепер, фактично, є власником цих труб. І тут війна міста з приватним підприємством теж буде неабиякою.

Як відомо, у самого українського олігарха справи зараз йдуть не дуже. Дмитра Фірташа затримали 12 березня 2014 року у Відні за запитом Федерального бюро розслідувань США. У Штатах бізнесмена підозрюють у підкупі індійської влади для отримання ліцензії на розробку родовищ титану.

25 червня 2019 року Верховний суд Австрії дозволив екстрадицію українського бізнесмена в США. 16 липня міністр юстиції Австрії Клеменс Яблонер погодив видачу Фірташа американській владі.

Зараз адвокати колишнього мільярдера, а нині мультимільйонера намагаються домогтися максимального відтермінування його екстрадиції в США. Головна мета ‒ передача Фірташа в Німеччину, де у нього є всі шанси потрапити під програму захисту свідків. Також в Австрії адвокати попросили повторного розгляду справи: законодавство цієї країни таке дозволяє.

Але, за великим рахунком, до севастопольських газових війн усе це не має жодного стосунку: в олігарха вистачає досвідчених юристів, які вміють «розрулювати» подібні питання. Якщо тільки влада міста не скористається улюбленим російським способом ‒ банальним віджиманням бізнесу. Потім його можуть продати під виглядом приватизації держвласності російським олігархам.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові