Україна могла б домогтися більших результатів у справі розслідування авіакатастрофи літака «МАУ» під Тегераном 8 січня минулого року, якби політичне керівництво країни тісніше співпрацювало із західними партнерами, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
За словами Клімкіна, після першої промови президента України Володимира Зеленського торік, у якій «у цілому меседжі були в основному правильні, були зрозумілі», «почались розмови про якісь версії» того, що сталося. Це викликало непорозуміння як всередині країни, так і серед західних партнерів, участь яких у переговорах із Тегераном була ключовою для їхнього успіху, додав він.
«Я не знаю, хто радив Володимиру Зеленському, але для наших партнерів, це велике питання – чи ми є надійними, чи можна нам довіряти? Я знаю, що у наших партнерів було багато питань до того, що говорилося», – казав Клімкін, який очолював Міністерство закордонних справ України в 2014-2019 роках.
На його думку, саме недовіра до українського керівництва стала причиною, чому, наприклад, канадська сторона не поділилася інформацією з Україною про хід розслідування катастрофи літака, що забрала 176 життів.
Церемонія вшанування пам’яті жертв катастрофи PS752 у Канаді, січень 2020 року
«Я зараз бачу переговорний процес, який веде МЗС, який веде, відповідно, наша прокуратура, яка просто намагається отримати від Ірану відповідні дані та домовитися про компенсацію. Оцей процес я бачу. Політичної стратегії, як примусити Іран діяти так, як нам потрібно, я не бачу», – говорить Клімкін.
Як каже колишній член уряду, Україна за допомогою західних партнерів, таких як Канада і США, на вищому політичному рівні мала б «створити хвилю тиску на іранське керівництво і максимально побудувати позицію, де кроки іранського керівництва залежали б від подальших стадій політичного тиску», можливих санкцій за ухилення від співпраці.
«Але МЗС не може зробити систему політичного тиску на найвищому рівні. МЗС не може розмовляти з Байденом, із Трюдо. МЗС не може розмовляти з Борисом Джонсоном. Воно може передавати сигнали, але розмовляти не може», – каже Клімкін.
Як вважає колишній міністр, багато в переговорах з Іраном «залежатиме від позиції наступної американської адміністрації – як вона побудує це, яким буде взагалі стратегічний контекст стосовно Ірану». Тому, на його думку, українське керівництво має вести підготовчу роботу вже зараз.
«І я вважаю, що наша влада має заздалегідь проговорити це питання. І зробити дуже чітку, зрозумілу і спільну з нашими друзями американськими стратегію. Тільки так вона буде ефективною», – вважає Клімкін.
У вівторок 5 січня нинішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна отримала від Ірану проєкт технічного звіту щодо обставин збиття літака під Тегераном 8 січня минулого року. Раніше Іран уже кілька разів заявляв, що передав цей документ, але Україна щоразу повідомляла, що не отримувала його.
За словами Кулеби, в України є два місяці на власні коментарі й зауваження до тексту звіту.
За його словами, повідомлення про можливі суми компенсації з боку Ірану, в яких ідеться про ймовірність виплати по 150 тисяч доларів США за кожну жертву, наразі оприлюднені тільки в медіа – ніяких офіційних повідомлень із цього приводу Україна від Ірану не отримувала.
Залишки збитого українського літака біля Тегерану, Іран, січень 2020 року
Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Іран протягом кількох днів після катастрофи стверджував, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.
Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. При цьому на той час уже було відомо, що літак збивали двома ракетами з пів хвилинним інтервалом, тобто не йшлося про один помилковий пуск.