Без «Іронії долі», зате з Зеленським – такий підсумок Новорічної ночі в Україні. І хто знає, як доля ще іронізуватиме над країною і в якому вигляді випустять пар виборці 31 березня.
Заява Зеленського створила інформаційний привід для ЗМІ, потрапила в ТОП-новини і нівелювала виступ керівника держави
Що ж вчинив Новорічної ночі Володимир Зеленський? Як претендент у кандидати в президенти, в першу добу після старту виборчої кампанії оголосив про свої наміри. Він точно не збирав голоси тих, хто за Порошенка чи Тимошенко. Його цільова аудиторія Новорічної ночі та й усієї кампанії – ті, хто ще не визначились і потребують нового обличчя в українській політиці. З точки зору його кампанії, більш виграшний час і місце вибрати було годі. Розслаблена лояльна аудиторія, яка за келихом переглядала комедійну програму, й позитивно сприймала жарти, подекуди пласкі, стосовно чинної влади. Перед телевізором були й ті, хто традиційно його не дивиться, а в ці хвилини просто хотів, що називається, звірити годинник й не проґавити прихід Нового року. З точки зору політтехнології це був сильний хід. У перший день року всі говорять про Зеленського. Хвилинна, з єдиним меседжем заява Зеленського створила інформаційний привід для ЗМІ, потрапила в ТОП-новини і нівелювала виступ керівника держави.
Якби лише просто нівелювала, це було б ще таке, а так канал дозволив собі немислиме на території колишнього Союзу – поставити виступ Зеленського замість Новорічного привітання президента країни. Це дало привід для осуду Зеленського в соцмережах навіть політиками, які традиційно підбирають слова та вислови, не кажучи вже про всіх інших. Чи було це роботою лише Зеленського? Однозначно – ні. Він виступав у ролі актора, можливо навіть автора ідеї, але подібний фокус міг собі дозволити лише Коломойський, як власник каналу, який і раніше неодноразово висловлював своє негативне ставлення до чинного президента. Чи продовжуватиме він це робити далі? Без сумніву – так. Через канал, через інші підконтрольні йому ЗМІ, а будь-яка спроба критики називатиметься тиском і спробою рейдерства.
Не пригадаю хто саме, але хтось казав, що кампанія кандидата Зеленського відрізнятиметься від традиційних виборчих кампаній. Це був нетрадиційний початок. Що далі? Ось-ось має стартувати показ третього сезону «Слуги народу». Чим не реклама кандидата? «Слугу народу», як стверджує «Вікіпедія», переглянуло 20 мільйонів людей. Скільки там виборців приходить на дільниці? Важливі, правда, й терміни показу серіалу, й те, як поставиться до такого виду реклами Центральна виборча комісія.
У роль Василя Голобородька Володимир Зеленський вжився добре, його позиція «народного президента» до смаку глядачам
У роль Василя Голобородька Володимир Зеленський вжився добре, його позиція «народного президента» до смаку глядачам. Голобородько має й профіль у соцмережах, де вигаданий президент із обличчям Зеленського критикує дії інших кандидатів і отримує здебільшого схвальні відгуки. Тут доцільно згадати деякі цифри. На думку 67 відсотків населення, свіжа соціологія фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», ситуація в країні за минулий рік змінилася на гірше, а більше двох третин вважає, що країна розвивається в неправильному напрямку. Зеленський же є новим обличчям у політиці, тим, чого чи кого потребує зараз втомлене суспільство, і водночас своїм, бо так звикли бачити його у власній оселі, нічого, що лише з екрану телевізора чи комп'ютера. Зеленський – Голобородько – той, хто обіцяє зламати систему. І, мабуть, зможе, думає шанувальник жартів «Кварталу», адже він не боїться критикувати владу. То нічого, що життя в кіно й життя поза ним – дві великі різниці.
Опитані Радіо Свобода політтехнологи, політики, експерти в президентський успіх Зеленського не вірять, і цільова аудиторія в Зеленського не та, що ходить на вибори, часто говорять одне, а голосують за інше. Можливо, роблять вигляд, що не вірять, адже Леоніда Черновецького обирали не лише бабусі, а й ті, хто голосував заради «приколу». Зрештою, Дональд Трамп і його оточення до останнього не вірило в перемогу нинішнього президента США.
Можна скільки завгодно писати про наругу над президентом і інститутом президентства в новорічну ніч. Але 31 грудня стартували виборчі перегони, хтось обіцяв, що вони будуть чесними і спокійними? Чи були в новітній історії країни такі вибори?
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода