Росія відновлює в Керчі розбитий українським ударом корабель. Чи вдасться їй це зробити?

OSINT-дослідник MT Anderson опублікував супутникові знімки суднобудівного заводу «Залив» у Керчі та пояснив, що розбитий минулої осені ракетним ударом малий ракетний корабель «Аскольд» готовий до транспортування до місця подальшого ремонту. Також на фото видно невелику частину корпусу одного із закладених універсальних десантних кораблів. Де далі ремонтуватимуть «Аскольд», скільки часу це займе і чи можливо це в принципі? Чи добудують універсальні десантні кораблі вчасно за таких темпів роботи і чи дадуть ЗСУ росіянам це зробити? У всьому цьому розбиралися Крим.Реалії.

«Аскольд» – наслідки удару були катастрофічні

Під ракетний удар малий ракетний корабель «Аскольд», що будувався на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі, потрапив 4 листопада 2023 року.

У районі Керчі було чути звуки ракет і вибухи. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що у районі суднобудівного заводу спрацювала ППО. За його словами, частина уламків збитих ракет упала на територію одного із сухих доків.

Однак на супутниковому знімку, який опублікували журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми», було видно суттєві пошкодження на території суднобудівного заводу.

Супутникові фото Planet Labs суднобудівного заводу «Залив» у Керчі після ракетних ударів ЗСУ, опубліковані проєктом Радіо Свобода «Схеми»

Пізніше українська армія підтвердила ракетний удар по суднобудівному заводу «Залив» у Керчі. Як стверджував Стратком ЗСУ, удар був успішним.

Через два дні в мережі з'явилися фотографії «розбитого у мотлох» корабля. Також фото було опубліковано СтратКомом ЗС України. «За наявною інформацією, корабель отримав значні пошкодження і, можливо, не підлягає ремонту», – підписали фото українські військові.

Командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук заявив, що на території заводу «Залив» перебував «один із найсучасніших» кораблів ЧФ РФ – «Аскольд», носій крилатих ракет «Калібр». «Молодці, наче SCALPелем пройшлися», – наголосив офіцер.

Міноборони Росії підтвердило пошкодження корабля на суднобудівному заводі в Керчі внаслідок ракетного удару ЗСУ. «Засоби ППО збили 13 крилатих ракет. У результаті влучання крилатої ракети противника отримав пошкодження корабель, що був на заводі», – йшлося в повідомленні.

Ремонт російського корабля «Аскольд» після ракетного удару обійдеться дорожче за будівництво нового корабля, заявила 8 листопада на той момент керівниця об'єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

«Справді, одна з таких «гордостей» Чорноморського флоту могла б бути, але не так сталося, як передбачалося. Тому що вони дуже люблять такі постійні вислови, якісь «скріпні» речі і в цьому з ними злий жарт зіграли: Аскольдова могила спрацювала. Швидше за все, справді, його буде поховано, бо обезголовлено. Те, що називають надбудовою у корабельній справі, фактично знесено, тобто голову точно знесли», – зазначила вона у коментарі «Супільному».

Через місяць стало відомо, що пошкоджений МРК «Аскольд» готуються відновлювати. Про це 8 грудня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан ІІІ рангу Дмитро Плетенчук.

«Уражений ракетоносій РФ «Аскольд» вони підняли з води, поставили на причал. І, швидше за все, зараз намагатимуться його відновити. Принаймні, зараз мають дефектувати», – сказав він.

Ще за два місяці стало зрозуміло, що підбитий корабель зовсім не ремонтують. Такий висновок зробив OSINT-дослідник MT Anderson, який проаналізував супутникові знімки за 2 грудня 2023 та 30 січня 2024 року і не виявив жодних змін.

Що тепер буде з «Аскольдом»?

Ще торік у листопаді видання Defense Express проаналізувало фотографії ураженого МРК «Аскольд» і зробило висновок, що ЗСУ вразили корабель прямим влучанням у його ракетні пускові установки.

«Є пряме влучання крилатих ракет SCALP-EG в основну систему озброєння - ракетні пускові установки та багатофункціональний корабельний радіолокаційний комплекс», – йдеться у статті.

Удари припали саме на центральну частину корпусу, де було розміщено вісім вертикальних пускових установок для запуску крилатих ракет «Калібр» та/або П-800 «Онікс».

«Корабель хоч і залишився на плаву, але отримав дуже критичні ушкодження дуже важливих елементів: корвет росіянам доведеться відбудовувати буквально з нуля», – роблять висновок дослідники.

Фото наслідків ураження ракетоносія «Аскольд» (проєкт «Каракурт») на заводі «Залив», фото розміщено Страткомом ЗСУ, 6 листопада 2023 року

На опублікованих свіжих супутникових фотографіях на «Аскольді» видимих пошкоджень не помітно, але корабель, схоже, прикритий маскувальною сіткою, а надбудова, якщо вона є, закрита ремонтною будкою.

Сумнів також викликає заява дослідника MT Anderson, що МРК «готовий до відправки на ремонт в інше місце», адже задрапірувати корабель можна і з метою дезінформації української розвідки, введення в оману щодо дійсного стану судна.

Якщо ж «Аскольд» і справді готовий до транспортування, можна припустити, що вирушить він на Зеленодольський суднобудівний завод у Республіці Татарстан. Росія так уже вчинила з іншим кораблем цього ж проєкту.

Кораблі проєкту «Каракурт» – «Аскольд» та «Амур» були закладені на заводі «Залив» у 2016 та 2017 роках відповідно.

Церемонія спуску на воду малого ракетного корабля «Аскольд». Керч, 21 вересня 2021 року

У листопаді 2023 року, після удару по «Аскольду», МРК «Амур» з Керчі перекинули до Новоросійська, що помітили OSINT-дослідники під час аналізу супутникових знімків. Відтоді «Амур» перебував у Військовій гавані Цемеської бухти.

А у квітні нинішнього року Чорноморський флот РФ вивів цей корабель з Новоросійська та з Чорного моря. За даними Сил оборони України, «Амур» відправили внутрішніми річками, ймовірно, на російський завод для добудови.

У зв'язку з цим можна припустити, що ризикувати вдруге «Аскольдом» ЧФ РФ не буде і відправить його до Татарстану для подальшого ремонту.

Половина третьої частини десантного корабля

Не менш цікавою є фотографія частини корпусу універсального десантного корабля «Иван Рогов». OSINT-дослідник MT Anderson виміряв його ширину – вона дорівнює 38 метрам. При цьому довжина частини корпусу, що будується, приблизно в два рази більша, тобто може становити близько 76 метрів.

Наявні у відкритому доступі розмірні характеристики УДК такі:

• довжина – 220 м;
• ширина – 38 м;
• осадка – 8 м.

Іншими словами, зараз на заводі «Залив» йде формування однієї третини корпусу УДК, якщо брати за довжиною. А враховуючи, що до палуби корабля ще не дійшли, то в об'ємних характеристиках можна говорити про готовність приблизно однієї шостої частини корпусу.

Універсальні десантні кораблі проєкту 23900 «Иван Рогов» та «Митрофан Москаленко» було закладено у Керчі 20 липня 2020 року. У церемонії взяв участь президент РФ Володимир Путін. Він установив закладну дошку першого з них.

Про те, що обидва кораблі добудовуватимуть на заводі «Залив» у Керчі, голова російської суднобудівної корпорації «Ак Барс» Ренат Містахов заявив 28 червня за підсумками Міжнародного військово-морського салону «Флот-2024», повідомляло російське інформаційне агентство ТАСС.

«Усі технологічні роботи вже розгорнуті. Ми перебуваємо у графіку будівництва. Факторів, які могли б стримувати будівництво кораблів проєкту 23 900, немає. Все йде в плановому порядку... Місце добудови однозначно не змінюватиметься», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи може змінитися місце їх добудови у зв'язку із закриттям для кораблів РФ Чорноморських проток.

За даними, опублікованими телеканалом RT у лютому 2021 року, введення в дію вертольотоносців очікувалося в 2027-2028 роках. За інформацією ТАСС, наприкінці лютого того ж року на заводі «Затока» розпочали формування корпусів кораблів.

Відтоді і до нещодавньої заяви директора холдингу «Ак Барс» Містахова не було жодного повідомлення про перебіг будівництва. Виходить, що майже за чотири роки з моменту закладення Росія зуміла побудувати лише одну шосту частину одного з двох кораблів. Слідів другого на стапелях заводу наразі немає.

Завод під ударом

Сама ідея ремонту та спорудження кораблів на заводі, розташованому в зоні досяжності українських ракет і дронів, виглядає сумнівною.

До листопада минулого року це підприємство було добре відоме хіба що керчанам і фахівцям, але 4 листопада воно потрапило на перші смуги багатьох світових ЗМІ після українського ракетного удару по «Аскольду».

Якщо подивитися на діяльність заводу під управлінням російських чиновників, то можна зазначити, що цивільними суднами він практично не займався.

Суднобудівний завод імені Б.Є. Бутоми в Керчі, 2023 рік

Так, у вересні 2014 року закладено два пасажирські судна проєкту A145 (СПМ-150) – не побудовано. У грудні 2014-го закладено два морські танкери проєкту 23131, також не побудовані. Автомобільний вантажопасажирський пором проєкту СNF 22 «Петропавловск» закладений у березні 2020, спущений на воду в серпні 2021-го, але, як повідомляють російські ЗМІ, «введення в дію відкладається через санкції».

Набагато кращі справи з виконанням оборонних замовлень. У 2016 році закладено два патрульні кораблі проєкту 22160 і вже в листопаді 2020 введено в дію та передано на Чорноморський флот РФ корабель «Павел Державин», у липні 2022 – «Сергей Котов». У жовтні 2023 року повідомлялося, що «Павел Державин» підірвався на морській міні. Корвет «Сергей Котов» був уражений у ніч на 5 березня і затонув неподалік Керченської протоки.

Носій крилатих ракет «Калібр» малий ракетний корабель «Циклон» закладено на заводі «Залив» у липні 2016 року, введено в дію в липні 2023-го і передано на ЧФ. 19 травня 2024 року вражений ракетою і затонув у Севастопольській бухті.

Церемонія спуску на воду малого ракетного корабля проєкту 22800 «Циклон» на суднобудівному заводі «Залив» . Керч, липень 2020 року

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вважає, що після українського удару по «Аскольду» Росія зараз шукає інші місця для судноремонту, а Феодосія та Керч – це для росіян резервні майданчики.

«Після того, як ЗСУ вразили на заводі «Залив» російський ракетний корабель, росіяни добудовувати військові кораблі в Керчі не будуть. Будівництво проходитиме на Зеленодольському заводі», – упевнений експерт.

І це справедливо для малих ракетних кораблів, які можна перекинути в Росію внутрішніми водними шляхами. З універсальними десантними кораблями так вчинити не вийде через їхні великі розміри. Тому Росія продовжуватиме їх будувати на заводі «Залив», але, швидше, лише зображуватиме будівництво, оскільки добудований корабель буде «жирною» і легкодоступною ціллю для Збройних сил України.