Сергій Костинський: «Ми зробили все, щоб нас чули в Криму і на Донбасі»

Минулого тижня президент України Володимир Зеленський передчасно припинив повноваження чотирьох з восьми членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Один з них ‒ Сергій Костинський, який обіймав цю посаду з вересня 2015 року та активно обстоював українське мовлення на анексований Росією Крим.

Про те, як позначаться кадрові перестановки в Нацраді на інформаційній політиці щодо окупованих територій, в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучою Оленою Ремовською говорять колишній член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський та координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Олександра Дворецька.

‒ Сергію, з огляду на дату початку вашої роботи в Нацраді, ви мали обіймати цю посаду до вересня?

Сергій Костинський

Костинський: Саме так. Є члени Нацради, які працюють вже більше ніж п'ять років, хоча такий термін передбачений законом, а ми з Уляною Фещук не допрацювали свої п'ять років. Це звільнення я оцінюю як втручання президента в діяльність незалежного конституційного регуляторного органу: Володимир Зеленський за своєю квотою звільнив чотирьох членів Нацради, але двох відразу повернув на свої місця. Є багато запитань, чому звільнили саме нас, за якими критеріями, чому саме таким чином. З нами не проводили бесід, президент не висловлював жодних думок з приводу нашої ефективності тощо. Було б дуже цікаво це послухати, оскільки, на мою думку, ці п'ять років Нацрада працювала так, як жоден інший склад цього органу. Значну частину в річному звіті за 2019 рік займає саме моя робота та робота Уляни.

‒ Тобто, ви були призначені за квотою президента Петра Порошенка, а наступний президент має право вас відкликати?

Костинський: Так. Мені здається, це спроба Володимира Зеленського взяти Нацраду під контроль, оскільки сьогодні це єдиний орган без єдиного центру ухвалення рішень. Хтось був призначений ще Порошенком, хтось Зеленським, хтось попереднім складом Верховної Ради. Оскільки тут були люди різних поглядів, рішення ми ухвалювали колегіально ‒ не було монополії. Все виглядає так, що з моїм звільненням і з відходом Уляни ситуація кардинально зміниться, і Нацрада перестане бути демократичним органом. Тобто частина її членів ухвалюватимуть усі рішення, а інші ‒ просто голосуватимуть.

‒ Але як ваша позиція може розходитися з позицією президента щодо гуманітарної політики?

Костинський: Уже було кілька прецедентів, коли я виступав публічно і пояснював колегам, що ми не повинні організовувати перевірки телеканалів і радіостанцій тільки за критику президента або органів державної влади. За часів Порошенка Нацрада нікого не переслідувала за такими критеріями. Навпаки, ми працювали прозоро, причому критики на нашу адресу було багато ‒ і для демократичної країни це нормально. Останнім же часом я реагував на кожен випад, коли Нацрада не продовжувала ліцензію якій-небудь міській радіостанції або ж призначала перевірки через суперечливі висловлювання. Є питання свободи слова, свободи думки, і ми не повинні в це втручатися. Завдання Нацради ‒ стежити за дотриманням мовних квот, боротися з мовою ненависті, з розпалюванням ворожнечі до українців, до ветеранів, а також не допускати пропаганди, подібної російській тощо. Ми маємо вибудовувати українську інфраструктуру мовлення, зокрема розвивати суспільне і місцеве мовлення. А коли Нацрада починає реагувати на критику влади ‒ це вже погана ситуація, і кожен раз я реагував на подібні прояви.

‒ Варто сказати, що редакція Крим.Реалії надіслала запит до Офісу з розробки гуманітарної політики, але на момент виходу програми ми не отримали відповіді. Проте, координатор цієї структури Олександра Дворецька зараз з нами на зв'язку. Які зміни в гуманітарній політиці ви спостерігаєте зараз?

Олександра Дворецька

Дворецька: Ми бачимо перезавантаження цієї роботи з приходом нової команди, оскільки були враховані помилки, допущені на самому початку. Наприклад, це об'єднання Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб з Міністерством ветеранів ‒ зараз ми бачимо зворотний процес. Що стосується інформаційної політики, зараз є деякі питання, пов'язані з тим, що ми не знаємо, хто буде новим міністром. У Міністерстві культури, молоді та спорту також має бути роз'єднання і поділ повноважень. В результаті не зовсім зрозуміло, які будуть повноваження у нього та у Міністерства реінтеграції. Мені здається, основні вектори вже були заявлені на форумі Age of Crimea: це реінтеграція жителів окупованих територій, це запуск телеканалу «Дім» ‒ хоча ми ще не знаємо, як він буде виглядати, тому що керівництво зараз у процесі відбору. Але загалом напрямок такий, що стіну будувати ніхто не збирається ‒ зараз йдеться про те, що потрібно зберігати зв'язок, у першу чергу, з молодими людьми. Я знаю, що розробляється концепція, для того щоб спростити отримання української освіти та українських документів жителями окупованих територій.

‒ Що скажете з приводу звільнення Сергія Костинського та Уляни Фещук? Чи може це бути спробою президента призначити в цей орган лояльних до себе людей, щоб надалі, можливо, використовувати його як інструмент впливу на політику телеканалів?

Дворецька: Мені здається, Сергій тут має більшу компетенцією, для того щоб розуміти, наскільки внутрішня структура та повноваження Нацради впливають на механізм ухвалення рішень. Якщо це можливо, то, напевно, треба говорити про те, що повноваження членів Нацради не гарантують їм незалежність. У будь-якому випадку є квотне призначення, і вплив може відбуватися.

‒ Дякую, Олександро. Сергію, ви також виступали проти кодування супутникових сигналів українських телеканалів. Нагадайте, будь ласка, в чому там проблема.

Костинський: Йдеться про кодування 23 телеканалів ‒ здається, я єдиний з чиновників сказав, що це завдає шкоди національній безпеці, інтересам суспільства та наших громадян на окупованих територіях. Я публічно виступив на захист телеканалу ATR ‒ я вважаю те, що його сигнал блокується, штучною історією. Також я виступив проти блокування рахунків суспільного мовника.

‒ Розкажіть докладніше про роботу Нацради та інших українських органів з організації мовлення на окуповані території.

Костинський: У 2015 році було створено Міністерство інформаційної політики України, і його голова Юрій Стець взяв на себе зобов'язання організувати теле- і радіомовлення на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, а також у Криму. Тоді зібрали міжвідомчу комісію, куди увійшла серед інших і Нацрада, державний концерн РРТ та інші органи. В результаті основними гравцями в цьому процесі стали Мінінформ, Нацрада, РРТ та Український державний центр радіочастот. Ця комісія була унікальна тим, що працювала без підтримки державного бюджету, і кожен брав на себе стільки ініціативи, скільки міг. Я не був головною людиною в комісії і не мав права давати розпорядження іншим органам влади. Все це будувалося на певних ініціативах і комунікації: ми домовилися працювати єдиним фронтом. Зараз нам висувають претензії щодо того, що ми не зробили, що ми працювали повільно, на що я відповім: друзі, ми працювали разом над єдиною політикою, і вона мала результат. Назвіть мені будь-який інший орган державної влади, який зміг би працювати ці п'ять років у такому ж режимі. Ми обмежили мовлення 86 закордонних телеканалів на території України, з яких 76 були явними резидентами Росії ‒ це була складна робота. Тільки нещодавно ми заблокували телеканал RTVI за карту світу, де Крим не був позначений територією України.

‒ Вас критикували за цю політику обмежень, зокрема й представники ОБСЄ.

Костинський: Так, критикували. Коли до нас приїжджали з ОБСЄ, я діставав наш аудит щодо втрат у Криму, щодо втрачених через російську анексію частот, і пропонував подискутувати: як Росія порушила норми українського та міжнародного законодавства, права наших телеканалів і радіостанцій ‒ і після цього всі розмови швидко закінчувалися. Що стосується мовлення на окуповані території, ми зробили Донецьку область номером один у розвитку ФМ-радіомовлення, цифрового та аналогового телебачення. Номер два ‒ це Луганська область, а в п'ятірку тепер входить і Херсонська область, оскільки ми збудували необхідну інфраструктуру на півдні, щоб охопити всю цю територію українським телерадіомовленням і організувати мовлення на Крим. Ми зробили все необхідне, щоб нас чули і дивилися на окупованих територіях ‒ зокрема забезпечили супутникове мовлення і збільшили кількість супутникових телеканалів, щоб більше ніж сто були у відкритому доступі.

‒ Саме тому ви виступали проти кодування сигналів, чи не так?

Костинський: Я вважаю, що саме супутникове мовлення на окуповані території ‒ наша головна зброя. Окупаційна влада у Криму глушить ефірне мовлення, але ми постійно шукали нові технології, наприклад, мовлення на середніх хвилях для радіостанцій. Зараз працюють цифрові передавачі, передані американською стороною, плюс за нашим планом ‒ який, я сподіваюся, буде втілювати в життя новий уряд ‒ передбачене придбання ще трьох передавачів: двох для «Чаплинки» та одного для «Чонгара» ‒ для спрямованого мовлення на Сімферополь. Слава богу, що ми за інерцією ще розробили план дій на 2020 й і початок 2021 року з розвитку цифрового та аналогового телебачення. Тепер необхідно тільки реалізовувати цей план дій, але у світлі чергової реорганізації я вже не знаю, хто буде цим займатися. Сподіваюся, хтось візьме на себе таку відповідальність.

(Текст підготував Владислав Ленцев)