Понад 1200 «добровольців» із Криму вже «поїхали на передову» повномасштабної війни Росії проти України. Про це в ефірі телеканалу «Міллет» повідомив глава російського уряду Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Кого відправляють на війну Росії проти України, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Сергій Аксьонов анонсував відправлення ще сотні «добровольців» із Криму.
Більше сотні людей вирушать протягом 10 днів на фронтСергій Аксьонов
«Щодня практично до мене звертаються хлопці різного віку, молоді та після 40, які бажають взяти участь у спеціальній військовій операції (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення в Україну – КР). Ми працюємо спільно з Міноборони, зараз ще більше сотні людей вирушать протягом 10 днів на фронт», – сказав Аксьонов в інтерв'ю від 2 вересня.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
«Регіональні» батальйони в російській армії
У липні 2022 року в інтерв'ю для Крим.Реалії спікер ГУР Міноборони Вадим Скібіцький повідомив, що в Росії та на підконтрольних їй територіях відбувається формування «регіональних добровольчих батальйонів», чисельність яких становить близько 500-600 осіб.
Цей процес стосується і анексованого Криму, причому пряму участь у формуванні «добровольців» у Криму беруть російські військові комісаріати.
Російські ЗМІ публікують перелік таких «іменних» батальйонів, але анексований Крим у них не згадується. Тоді як перше повідомлення про добровільний загін з анексованого Криму з'явилося на сайті російського державного агентства РІА «Новости» ще 20 лютого, за лічені дні до того, як точкові обстріли на лінії розмежування в ОРДЛО змінилися на повномасштабне російське вторгнення. Тоді групу добровольців неназваної чисельності, що прибула з Криму в ОРДЛО, очолили колишній депутат Держдуми від анексованого Криму Андрій Козенко (в липні Козенко був призначений заступником глави російської окупаційної адміністрації у захопленій частині Запорізької області) та отаман «Чорноморського казачого війська», радник Сергія Аксьонова Антон Сироткін.
Антон Сироткін на установчому Великому колі казаків Криму, присвяченому створенню Кримського окружного казачого товариства в Сімферополі у вересні 2015 року
18 березня пресслужба «Чорноморського казачого війська» повідомила про формування «другого добровольчого казачого батальйону». У подальших повідомленнях цієї структури про дії «добровольців» із Криму фігурує лише одне формування – штурмовий казачий батальйон «Таврида».
За даними Всеросійського казачого товариства, на початок серпня в зоні бойових дій перебували 400 осіб з-поміж кримських «казаків». Загалом, з урахуванням ротації, було набрано 800 таких добровольців. Це дві третини від загальної кількості, позначеної Аксьоновим.
Інформації про учасників «Тавриди», як і про їх участь у війні, у вільному доступі небагато, імена учасників практично не розкриваються. Але є у цього формування комбатанти, які ведуть свою діяльність публічно. Наприклад, сімферопольець Дмитро Воронін із позивним «Юрист», перший заступник отамана Сироткіна у структурі «Чорноморського казацтва». На сайті «Миротворець» зазначено, що людина зі схожими анкетними даними працювала начальником відділу скандального севастопольського забудовника ТОВ «Бор-Сім», а також брала участь у «виборах» до підконтрольного Росії парламенту Севастополя в 2014 році. На особистій сторінці Вороніна у Facebook як місце роботи вказано «Апарат Ради міністрів Криму». В апараті підконтрольного Росії Радміну Криму Воронін керує відділом з питань казацтва.
Сімферопольець Дмитро Воронін
Судячи з публікацій Вороніна, зараз «Таврида» бере участь у бойових діях у Запорізькій області в районі тимчасово окупованого населеного пункту Василівка. Так, 5 вересня на своїй сторінці «Вконтакте» він опублікував відео обстрілу «Тавриди» з боку ЗСУ у той момент, коли на позиціях працювали співробітники російського державного телеканалу Russia Today.
«Найгірше те, що нас зараз можуть бачити з повітря. З коптерами на цій ділянці у ЗСУ все гаразд», – жаліється у своєму репортажі кореспондент RT Олексій Рєпін під час поспішної евакуації з-під обстрілу. Під вогнем позиції «Тавриди» останнім часом перебувають регулярно. Нове відео, на якому добровольці «Чорноморського казацтва» ховаються у бліндажі від мінометного вогню ЗСУ, було опубліковано вже 7 вересня.
Тут «Таврида» перебуває щонайменше з початку серпня. Принаймні, кадри саме Василівки з квадрокоптера були використані у відео про діяльність «Тавриди», опублікованому на сторінці «Чорноморського казачого війська» в соцмережах 7 серпня.
Василівка, стопкадр відеозапису та супутниковий знімок
До «добровольців» із Криму потрапляють і росіяни. Так, 6 вересня в одному з керченських пабліків у соцмережі «Вконтакте» було опубліковано історію Сергія Чернецова, мешканця Борисоглібська Воронезької області Росії. Чернецов брав участь у російській окупації Криму в 2014 році, після чого залишився жити на анексованому півострові.
«Сергій Вікторович 25 березня цього року увійшов до числа добровольців сформованого 2-го Казачого штурмового батальйону «Таврида», – йдеться у публікації. Там також йдеться про те, що він повернувся до Керчі із зони бойових дій.
Сергій Чернецов
Але так щастить не всім. У середині серпня загинув ієродиякон Веніамін з Кизилташського монастиря в Судаку, який воював у складі «Тавриди», з позивним «Веня». За інформацією сайту Кизилташського чоловічого монастиря, «Веня» був висвячений в ієродиякони восени 2021 року. Пішов воювати добровольцем на посаді сапера, загинув у середині серпня.
Повідомлення про загибель ієродиякона Веніаміна
Відео відспівування опубліковано на YouTube-каналі блогера Олександра Кір'якова 30 серпня.
У низці джерел у соціальних мережах йдеться про те, що це нібито перша бойова втрата формування. Але приблизно тоді ж, 14 серпня, загинув ще один учасник «Тавриди» Василь Шломович, який також служив сапером.
Повідомлення про загибель Василя Шломовича
Як повідомляють у некрологах спогади самого Шломовича, у 2013 році він їздив до Києва як учасник «Антимайдану», і після повернення до Криму опинився в одному з автобусів, зупинених активістами Майдану під Корсунем, дістатися додому йому допомогли місцеві жителі. У 2014 році Шломович вступив до лав кримської «самооборони».
Формування з казаків війська 2-го казачого батальйону «Чорноморського казачого війська» в Криму загону військових на війну в Україну, 18 березня 2022 року, Крим
Про деякі інші втрати серед добровольців, у тому числі з казачих формувань, Крим.Реалії повідомляли раніше.
Добровольча арифметика
Число 1200 добровольців, назване в інтерв'ю телеканалу «Миллет», Сергій Аксьонов озвучив не вперше. Ще в липні в інтерв'ю російському агентству РБК він говорив: «У нас понад 1,2 тис. добровольців безпосередньо з Криму». Виходить, більш ніж за місяць, що минув між інтерв'ю Аксьонова РБК і телеканалу «Миллет», у Криму набралося близько ста охочих.
Втім, зі слів самого Аксьонова, може скластися інше враження. «Робота триває постійно. Охочих багато проявити себе, захистити батьківщину, підтримати рідних, близьких», – переконував він глядачів «Миллета».
У відкритих джерелах нам не вдалося знайти практично жодної інформації про набір людей до «іменних» підрозділів у Криму, якщо не брати до уваги рясну рекламу служби в російській армії за «короткостроковими контрактами».
Український військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов каже, що формування таких загонів для російського керівництва Криму – питання другорядне.
Владислав Селезньов
Практично весь прошарок охочих воювати проти України забирають саме штатні підрозділи російської окупаційної арміїВладислав Селезньов
«У Криму розташовані підрозділи 22 армійського корпусу Росії, і вони є основними споживачами будь-яких добровольців, які готові взяти участь у так званій «Спеціальній військовій операції». Ми знаємо, яких втрат зазнає і 810 бригада морської піхоти з дислокацією у Севастополі, ми знаємо, яких втрат зазнає 126 бригада з Перевального. Тому практично весь прошарок охочих воювати проти України забирають саме штатні підрозділи російської окупаційної армії», – каже Селезньов.
Говорячи про ефективність використання Росією добровольців на повномасштабній війні, Селезньов каже, що без належної підготовки бійців вона буде невисокою, незважаючи на мотивацію.
«Якщо людина зі зброєю в руках погоджується йти в атаку, це хороша новина для його командира, але не менш важлива складова процесу – навченість такого добровольця, – каже Селезньов. – Зрозуміло, що таку категорію військових кидають у перших бойових порядках, у штурмових групах, ними затикають практично дірки в російських атакуючих рядах».
За даними Міноборони України, з початку повномасштабного вторгнення в Україну загинуло понад 50 тисяч російських військовослужбовців. Перевірити цю інформацію, а також структурувати статистику загиблих за типами військових формувань під час бойових дій немає можливості.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.