Крим у світових дискусіях. Чи став український півострів ближчим для країн Глобального Півдня?

21-22 листопада у Києві відбулась ІІ Міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Цього року вона присвячена осмисленню співробітництва України з країнами Глобального Півдня. Форум зібрав експертів, аналітиків, журналістів, науковців та лідерів громадської думки, громадських діячів, чиновників, послів та представників з низки країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки: Індії, Бразилії, Іраку, Судану, Мексики, Кенії, Гани, Гвінеї. Захід відвідали представники засобів масової інформації з 10 країн Африки.

На конференції обговорювали сучасні виклики та перспективи співпраці з Україною, відбувся обмін думками та досвідом між різними країнами щодо поширення інформації про Крим як про невід'ємну частину України, просування української «Формули миру». Центральними темами для дискусій стали боротьба України за суверенітет і територіальну цілісність, шляхи встановлення миру, відновлення правосуддя, глобальна продовольча безпека, ситуація в Чорному морі та виклики для реалізації прав людини на окупованих Росією територіях. Особлива увага під час конференції була приділена темі анексованого Криму, який символізує боротьбу України з колоніальною політикою Росії. Конференція відбулася в межах міжнародної «Кримської платформи» – ініційованого Україною міжнародного консультаційно-координаційного формату. Раніше перед її початком гості відвідали: офіс «Кримської платформи», Центр протезування, ортезування та реабілітації у Києві; Ірпінь, Бучу та Бородянку в Київській області, село Ягідне на Чернігівщині та Одесу, де відбувся круглий стіл про ситуацію в регіоні Чорного моря та відновлення «зернового коридору».

II Міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Київ, 21-22 листопада 2024 року

Міждержавні механізми активізовано у країнах Глобального Півдня

Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, виступаючи на конференції, зазначив, що Україні важливо налагоджувати та посилювати зв'язки, у тому числі на міжпарламентському рівні, з країнами «не західного» світу.

«Щоб належним чином працювали міжнародні дипломатичні відносини, має працювати дипломатія. А дипломатія є частиною демократії. Ми розпочали нову стратегію і налаштовані її продовжувати», – заявив він.

Олександр Корнієнко згадав також події новітньої історії України, які стали визначальними на шляху демократичного розвитку держави: Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років.

Перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко

Перший заступник голови Верховної Ради України розповів про функціювання парламенту в умовах війни, про те, як український народ обирає власне майбутнє та бореться за нього, а також про щоденні атаки російського агресора на мирні міста країни.

Окрему увагу у його виступі було приділено пріоритетам діяльності Верховної Ради України в контексті міжнародного співробітництва.

«Зараз триває, зокрема, активна робота з парламентами країн Латинської Америки. Ми працюємо, щоб посилити дипломатичні відносини з країнами цього напрямку, оновити їх чи створити», – наголосив Олександр Корнієнко.

За дорученням міністра закордонних справ України Андрія Сибіги у відкритті конференції взяв участь спеціальний представник України з Близького Сходу та Африки Максим Субх.

«Обмін думками та інформацією під час міжнародної конференції сприятиме підвищенню поінформованості експертного середовища та громадськості країн Глобального Півдня щодо ситуації в Україні, наших планів стосовно завершення війни на чесних умовах та перспектив встановлення справедливого миру… Проблематика прав корінних народів перегукується не лише з питаннями збереження їхньої культурної ідентичності та самобутності, а й із забезпеченням базових прав людини та рівних соціальних гарантій з іншими громадянами. Часто корінні народи стають жертвами переслідувань, цілеспрямованої політики асиміляції, яка навіть переростає у знищення шляхом депортацій чи створення умов, не придатних для життя, та перетворення таких народів на вимушених мігрантів», – зазначив у своїй промові спеціальний представник України.

Спеціальний представник України з Близького Сходу та Африки Максим Субх виступає на ІІ Міжнародній конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Київ, 21 листопада 2024 року

Український дипломат привернув увагу присутніх до загострення продовольчої кризи.

«Фактично, здійснюючи удари по українських портах, цивільних суднах, мінування сільськогосподарських полів, Росія робить світ заручником своїх імперіалістичних та неоколоніальних амбіцій та використовує продовольчу безпеку як зброю. У цьому контексті надзвичайно важливою є розпочата президентом України Володимиром Зеленським гуманітарна ініціатива «Grain from Ukraine» (зерно з України – КР), яка об'єднала кілька десятків країн та міжнародних організацій для допомоги державам, які страждають від дефіциту продовольства», – наголосив він.

За його словами, ініціатива «Grain from Ukraine» підтримує «Формулу миру» президента України, оскільки працює з метою покращення продовольчої безпеки для мільйонів людей у всьому світі. Максим Субх висловив сподівання, що всі країни, які поважають міжнародне право та Статут ООН, об'єднаються навколо реалізації «Формули миру», яка є єдиним комплексним баченням завершення війни та встановлення всеосяжного, справедливого і тривалого миру. Небайдужість країн Глобального Півдня яскраво ілюструє їхня гідна представленість на Глобальному саміті миру у Швейцарії.

Початок роботи Міжнародної конференції «Crimea Global» у Києві, 21 листопада 2024 року

Максим Субх повідомив, що відповідно до Стратегії розвитку відносин із державами Африки (затверджено МЗС у січні 2022 року – КР), розширюється мережа дипломатичних представництв України, створені нові посольства в Гані, Руанді, Кот-д'Івуарі, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Ботсвані та Мавританії.

Крим – у центрі панельних дискусій

Особлива увага на конференції була приділена Криму, який має важливе значення для країн Глобального Півдня з огляду реакції на порушення Статуту ООН, продовольчої, енергетичної безпеки, а також досвіду подолання колоніалізму.

Виступаючи на конференції, постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева наголосила, що ініційована Володимиром Зеленським «Формула миру» є головним напрямком для дій, вона наголошена на безумовному поверненні українського суверенітету над півостровом Крим – домівкою для корінного народу України – кримських татар, які сьогодні продовжують жити в умовах окупації.

«Крим – це Україна, ми це знаємо, ми в це віримо і наближаємо той день, коли вся країна буде вільною», – заявила вона.

Таміла Ташева на Міжнародній конференції «Crimea Global» у Києві, 21 листопада 2024 року

Окремо Таміла Ташева розповіла про поновлення контролю України над Чорним морем та запровадження тимчасового коридору після припинення дії зернової угоди.

«Завдяки цьому коридору, навіть за умов постійної загрози з боку російських окупаційних військ, через українські порти пройшло 76,8 мільйона тонн продукції, більшість якої – зернові. Цей коридор став критично важливим для глобальної продовольчої безпеки, особливо для країн, які критично залежать від українського зерна», – додала вона.

У дискусії про зусилля світової спільноти задля досягнення справедливого миру для України взяла участь радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна.

«Протягом лише одного покоління Східна Європа втратила свою незалежність через радянську окупацію та подальше домінування СРСР. У той самий час, у цей період десятки країн поза Заходом здобули незалежність. Це дало їм унікальну можливість залишатися осторонь європейських та євроатлантичних проблем і сварок. Ми повністю поважаємо право цих країн на нейтралітет. Ми усвідомлюємо, яким важким і тривалим був їхній шлях. Але вторгнення Росії в Україну – це зовсім інше. Це не конфлікт між Росією та Заходом, це не проксі-війна. Для Росії це – колоніальна війна. Для нас – боротьба за незалежність та виживання. Її вплив значно виходить за межі наших кордонів: ядерна безпека, продовольча безпека, глобальна логістика, екологічна катастрофа. Якщо хоча б одна спроба реколонізації увінчається успіхом, це поставить під загрозу суверенітет десятків держав по всьому світові. Цей ключовий факт відсутній у всіх іноземних мирних планах, які ми досі бачили», – зазначила вона.

Радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна

Щодо можливості справедливого завершення цієї війни, а також запобігання подальшим конфліктам Дарія Зарівна сказала, що «Формула миру» президента Зеленського розроблена для того, щоб запобігти перетворенню війни на домінуючий інструмент міжнародної політики у XXI столітті. Вона наголосила, що сила цієї формули полягає у колективних діях. Формула дає кожній державі доброї волі можливість виявити лідерство. На її думку, для країн, які не входять до «західних», «Формула» – їхній шанс стати піонерами у впровадженні глобальних реформ.

А головним викликом для кримських татар сьогодні є захоплення рідної землі ворогом. Про це заявив на конференції голова Меджлісу кримськотатарського народу та голова Міжнародного Конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

«Зрозуміло, що для кримських татар, як і для інших народів існує безліч викликів. Але найголовніший виклик для кримськотатарського народу сьогодні – це захоплення його землі російським ворогом! Цей ворог системно знищує кримськотатарський народ уже протягом 240 років», – зазначив він.

Рефат Чубаров на ІІ Міжнародній конференції «Crimea Global», 22 листопада 2024 року

Кримський журналіст та громадський діяч, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, у свою чергу, розповів учасникам заходу про страждання та муки політичних в'язнів Кремля. Він особливо наголосив, що вже одинадцятий рік кримські татари та українці в Криму зазнають репресій: на півострові людей позбавлено свободи слова, свободи преси, свободи зібрань та справедливого правосуддя.

«Окремим видом жорстокого поводження з людьми в Росії є цільове ненадання їм медичної допомоги», – акцентував він увагу присутніх.

За його інформацією, в анексованому Криму вже понад 10 років жоден громадянин не може відчувати себе у безпеці.

«Сьогодні жоден громадянин у Криму не може відчувати себе у безпеці та бути впевненим, що у разі потреби він зможе захистити свої права та своє життя. Терор проти кримчан продовжується і після 10 років війни», – зазначив він.

Наріман Джелял на Міжнародній конференції «Crimea Global» у Києві, 21 листопада 2024 року

Жителі Криму, за його словами, змушені жити в атмосфері страху та підозри, кризи довіри один до одного, змушені вчиняти дії проти власної волі під тиском російської влади. Наприклад, брати участь у незаконних виборах, підтримувати війну чи виходити на політичні пропагандистські акції.

На сьогоднішній день вільна журналістика в Криму знищена, громадянські журналісти та активісти, у тому числі кримські татари, які зайняли місце медійників, зазнають репресій. За ґратами перебувають 18 кримських журналістів. На сьогоднішній день відомо про 218 кримських політв'язнів, серед яких 132 – кримські татари.

Наріман Джелял на собі відчув випробування, які переживають політичні в'язні: погане харчування, відсутність медичного обслуговування, моральні та фізичні приниження та знущання, а також відчуття несправедливості.

При цьому Джелял зазначив, що, незважаючи ні на що, українські громадяни в Криму продовжують зберігати любов до своєї країни, прихильність до демократичних цінностей і бажають вільно користуватися правами та свободами людини.

«Тисячі моїх співвітчизників чекають якнайшвидшої деокупації Кримського півострова. Ці настрої важко побачити ззовні, або навіть перебуваючи сьогодні в Сімферополі, Бахчисараї чи Ялті. Саме тому, що окупаційна влада жорстоко реагує на будь-які прояви лояльності жителів», – додав він.

Конференція відбулася з ініціативи Представництва президента України в Автономній Республіці Крим – Офісу «Кримської платформи». Співорганізатори – Медійна ініціатива з прав людини, ZMINA. Центр прав людини, PEN Ukraine, Міністерство закордонних справ України, Дипломатична академія України ім. Г. Удовенка при МЗС. Партнери заходу: Центр інформаційної стійкості Крим_SOS, Східноєвропейський інститут розвитку.

Кореспонденту Крим.Реалії вдалося поспілкуватися на полях заходу з представниками медіаіндустрії Індії та Кенії, а також аналітиком із Бразилії. Ексклюзивні інтерв'ю з цими учасниками читайте у майбутніх текстах.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.