Вибух на Керченському мосту 8 жовтня став приводом для масованого ракетного удару Росії по материковій частині України. Це випливає із заяви російського президента Володимира Путіна, зробленої одразу після атаки. Він звинуватив українське керівництво та спецслужби в організації «терактів», які нібито загрожують РФ, і погрожує повторенням подібних обстрілів. Тим часом якихось детальних доказів таких звинувачень висунуто не було. Керівництво України не підтверджувало свою причетність до цього вибуху.
Якими є наслідки вибуху на Керченському мосту? Якою є реакція на російські обстріли української території 10 жовтня? Як можуть розвиватися події далі? Про це ведучий Радіо Крим.Реалії Сергій Мокрушин говорив із кримським політологом Євгенією Горюновою, професором кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максимом Ялі та заступником постійного представника президента у Криму Денисом Чистіковим.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) назвав масований обстріл України «хорошою новиною».
«Підходи до проведення спеціальної військової операції змінено. Говорив із першого дня СВО (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення в Україну – КР), що якби такі дії щодо знищення інфраструктури ворога робилися щодня, то ми вже в травні все закінчили б і київський режим був би розгромлений. Сподіваюся, що тепер темпи операції зменшуватися не будуть», – написав Аксьонов на своїй сторінці в телеграмі.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
«Путін втрачає обличчя не щодня, а щогодини»
– З нами на зв'язку Євгенія Горюнова. Яке у вас складається враження: чи розуміють у Криму, що міст через Керченську протоку – це об'єкт військового призначення? Адже російська влада показово використовувала цей міст для перекидання російських військ.
– Думаю, такого розуміння ще немає. Більшість кримчан не особливо цікавилися питаннями політики, багато в чому були людьми аполітичними. Міст їх цікавив з економічного погляду, з погляду поставок. Думаю, що більшість кримчан ще не розуміє, що це удари, пов'язані з логістичним військовим ланцюжком, з тим, що міст виступає головним стратегічним маршрутом, яким постачають обладнання, техніку, війська на територію південних областей України.
Your browser doesn’t support HTML5
Вибух на Кримському мосту
– Вибух на Керченському мосту, на вашу думку, став приводом для подальшої масованої атаки з боку Росії української території чи її причиною?
– Однозначно це просто каталізатор. На тлі тих невдач, яких зазнає Росія на фронті. Звичайно, що Путін втрачає обличчя не щодня, а щогодини. Ми бачимо, що в російському суспільстві вже зростає невдоволення великим вождем, його критикують, причому вже публічно. Тобто відповідь мала бути.
Наслідки російського удару по Києву. Україна, 10 жовтня 2022 року
– Давайте ще поговоримо про те, як російська влада в Криму реагує на те, що відбувається. Що можна, наприклад, сказати про реакцію Сергія Аксьонова?
Здається, Аксьонов вирішив вступити в партію «яструбів» разом із Кадировим, ПригожинимЄвгенія Горюнова
– Вона абсолютно передбачувана. Платівка одна й та сама. Вони продовжують так само, відпрацьовують ті крихти хліба, які їм залишилися від російської влади. Звичайно, вони самі виступають каналами пропаганди в Криму. Виходячи із заяв Аксьонова, мені здається, він вирішив вступити в партію «яструбів» разом із Кадировим, Пригожиним тощо. Приєднатися наостанок. Що ще йому лишається?С нами на связи профессор кафедры международных отношений Национального авиационного университета Максим Яли. Какой была реакция мира на ракетный обстрел Украины 10 октября?
Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)
«Це була заготовлена акція»
– З нами на зв'язку професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі. Якою була реакція миру на ракетний обстріл України 10 жовтня?
Я дотримуюся версії, що то була заготовлена акція, провокаціяЯ придерживаюсь версии, что это была заготовленная акция, провокацияМаксим Ялі
– Якщо підсумовувати реакцію, це осуд. Засуджувалися удари по критичній інфраструктурі, а також по мирних містах, де загинули мирні жителі. Щодо того, чи вважали це реакцією на підрив Керченського мосту, то думки розділилися. Багато хто, у тому числі провідні американські видання, пов'язують це з реакцією у відповідь на підрив мосту. Щоправда, при цьому наголошують, що досі незрозуміло, хто його насправді підірвав, і наголошують на дивному «збігу», що розслідування провели швидко, за добу, звинуватили в цьому Україну, не надали жодних доказів. Також наголошується, що подібні масовані удари по всій території України не можуть бути спонтанними, вони однозначно готувалися. Тому я дотримуюся версії, що то була заготовлена акція, провокація. Особливо враховуючи, що дуже швидко було відновлено рух мостом, не пошкоджена залізнична гілка, через яку йде постачання російського угруповання. І багато інших збігів.
Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Крим, 8 жовтня 2022 року
– 11 жовтня була запланована зустріч глав-держав Великої сімки, в якій також передбачалася участь Володимира Зеленського. Чи може підсумкова заява цієї зустрічі вразити Володимира Путіна?
Путін цінує лише один формат – це силаМаксим Ялі
– Це риторичне питання. Звісно, може. Путін таких заяв чув уже багато, і перед тим, як він віддавав наказ на подібний крок (масований ракетний обстріл України 10 жовтня – КР), він до цього готувався. Але Путін цінує лише один формат – це сила. Тільки надання нам нових постачань озброєнь, ракет більшого радіусу дії можуть якось на нього вплинути. Та й санкції проти його головного джерела фінансування – нафтогазового сектора.
«Виїжджайте автобусом»
– Ми продовжуємо розмову з Денисом Чистіковим. У Криму триває російська мобілізація, і багато людей намагаються вибратися з півострова. Які шляхи існують?
– Перша хвиля виїзду вже минула, ті, хто намагався виїхати, вже залишили Кримський півострів. Не можна сказати, рекомендуємо ми їхати через міст чи ні. Міст перебуває у непридатному технічному стані. Тобто для його остаточної оцінки потрібно більше часу.
Не можна сказати, рекомендуємо ми їхати через міст чи ні. Міст перебуває у непридатному технічному станіДенис Чистіков
Там зараз використовується поромне сполучення. У цьому випадку краще скористатися автобусним сполученням. За інформацією ЗМІ, автобуси мають першорядне право для використання поромного сполучення. Наразі великі черги стоять на відстійниках біля поромної переправи. Це пов'язано з тим, що відправляють пасажирів автобусного сполучення, а також пріоритетом є військова техніка. Наразі військова техніка, яка раніше йшла через залізницю Керченським мостом, переправляється саме поромною переправою.
Затор на в'їзді у Керч перед Кримським мостом, Крим, 9 жовтня 2022 року
– А наскільки прийнятний і безпечний маршрут через окуповані території Херсонської та Запорізької областей України.
– Він у безпосередній близькості від лінії зіткнення. Якщо почитати пабліки й телеграм-канали, то там є інформація, що люди потрапляли під обстріл.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.