Повітряні тривоги, звуки вибухів та «прильоти» стали регулярними в анексованому Росією Криму з лютого 2022 року. Після того, як стартувало повномасштабне вторгнення, Україна змушена відповідати на російську агресію. У результаті жителі півострова дізналися, що таке сирени, укриття та як виглядає смерть від вибухів на Керченському (Кримському) мосту й від уламків ракети, як на пляжі в Учкуївці.
Які ризики та виклики стоять перед кримчанами? Чи здатна російська влада Криму забезпечити безпеку людей на півострові? Як варто поводитися під час атак по військових російських об'єктах? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із співзасновником «Української Школи Спасіння» Валерієм Лозинським та кримською політологинею Євгенією Горюновою.
Telegram-канал «Крымский ветер» повідомив, що 3 листопада російська армія нібито запустила ракету із Сімферопольського району, а на півдні України оголосили повітряну тривогу. За даними Telegram-каналу, ракета впала у селі Скворцове Сімферопольського району, зруйнувавши будинок.
Інших подробиць у повідомленні не було, як і не було інформації про цей інцидент на підконтрольних росії кримських ЗМІ, таких як «Крыминформ» та «Вести Крым». Втім, інформація про прильоти не завжди з'являється у підконтрольних Росії виданнях. На день раніше, 2 листопада, «Крымский ветер», із посиланням на очевидців повідомив про вибухи та стрілянину ППО в Саках, Джанкойському та Нижньогірському районах. У селі Азовське очевидці спостерігали спалахи. Міноборони РФ тоді повідомляло, що збили один безпілотник. Це лише частина подій початку місяця.
Мапа військових об'єктів у Криму
На інтерактивній мапі російських військових об'єктів Крим.Реалії позначено понад 70 випадків атак цього року та майже 500 за всі роки повномасштабного російського вторгнення в Україну. Іноді фіксуються повідомлення про смерть цивільних.
Наймасовіша загибель сталася 23 червня цього року на севастопольському пляжі Учкуївка. Внаслідок роботи російських систем ППО, які збили ракету біля узбережжя, загинуло четверо людей.
Найкращий спосіб убезпечити себе – спуститися в укриття, каже співзасновник «Української Школи Порятунку» Валерій Лозинський. Якщо безпечного місця немає, то варто максимально «занизити профіль», каже експерт.
Валерій Лозинський
«Потрібно розуміти, що якщо відбудеться вибух, осколки летять вгору. Найкраще шукати місце, де можна максимально низько лягти. Тут можуть допомогти бордюри, деякі природні заглиблення, наприклад, у ґрунті. Тобто наше ключове завдання – це максимально знизити наш силует і чекати, поки закінчаться обстріли», – розповів Лозинський в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Бажано мати з собою індивідуальні засоби надання першої медичної допомоги, радить експерт.
«Якщо загроза зберігається, бігти, рятувати всіх – це поганий сценарій. Тому що, найімовірніше, можна або отримати травму, або померти, скажімо так, якщо ми травмовані, ми не можемо ефективно надавати допомогу», – радить Валерій Лозинський.
Після того як небезпека минула, необхідно оцінити стан поранених та визначити тих, хто важкотравмований, каже експерт. Небезпечні симптоми – це кровотечі, непрохідність дихальних шляхів та пневмоторакс.
«Не маючи якихось спецзасобів, ми можемо просто рукою тиснути на отвір, що утворився, знову ж таки, в області грудної клітки. Таким чином, ми можемо виграти час і дати шанс нашим пораненим до прибуття допомоги та надати першу допомогу», – каже Валерій Лозинський.
Українська організація PULSE навчає тактичної медицини військових. Ілюстративне фото
Отримати знання за відсутності спеціальних курсів можна, вивчаючи інформацію в інтернеті. Наприклад, каже Лозинський, є наказ Міністерства охорони здоров'я України, де описані покрокові дії для надання допомоги тими, хто не має спеціальних знань. В Україні та Росії існують різні підходи, зазначає експерт із безпеки.
«Ми діємо більше за європейськими стандартами. Як діють у Росії? Там дуже багато залишається з пострадянських методик, що на сьогоднішній день не так ефективно. Тому я рекомендував би все-таки краще ознайомитися зі світовою практикою, тому що там великий майданчик для досліджень, що дає нам більш правильне та актуальне знання», – розповів Лозинський.
У ЗСУ заявляють, що не б'ють по цивільних об'єктах, а лише по законних військових цілях – російських системах ППО, аеродромах, базах, штабах та об'єктах подвійного призначення, таких як нафтобази тощо. Російські військові об'єкти, які можуть становити небезпеку, є на інтерактивній мапі Крим.Реалії. Вона опублікована на сайті й охочі можуть ознайомитися з нею, щоб триматися подалі від тих місць. Перебувати подалі від таких об'єктів рекомендує і українська влада. І не сподіватися на захист російської влади Криму, каже кримська політологиня Євгенія Горюнова.
Євгенія Горюнова
«Класична формула, яку ще Ільф і Петров дуже добре висловили: спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тобто загалом те, що робиться на сьогодні, це відсотків п'ять від того, що необхідно для того, щоб створити будь-які умови для захисту населення», – зазначила Євгенія Горюнова.
Написане від руки оголошення про розташування укриття на вулиці Луначарського в Севастополі, в якому допущено орфографічну помилку. 14 вересня 2022 року
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв 1 жовтня написав у своєму Telegram-каналі, що в місті встановлено всі заплановані 577 укриттів. Перевірити цю інформацію в умовах війни та анексії Криму складно, але севастопольці скаржаться на їх нестачу, каже політологиня.
«Мабуть, кілька укриттів вони поставили. Ну, можливо, до 20. Знову ж таки, на території парків і на території пляжів в основному. А щодо решти укриттів, їх немає. Якби їх було так багато, ви знаєте, то, напевно би, вже всі фотографії були, всі російські джерела майоріли б цими фотографіями: подивіться, у нас через кожні 20 метрів укриття. У тих же Telegram-каналах жителі Севастополя пишуть про те, що «де нам сховатися, куди нам тікати, що робити; тому, що там тривога, тому що стріляють, тому що вибухи»», – каже Євгенія Горюнова.
Навігаційна табличка на дверях укриття в Севастополі. Крим, 2022 рік
Другий небезпечний момент, зазначає Горюнова, встановлення російських систем ППО у житлових кварталах.
«Росіяни так «добре» дбають про громадян, про кримчан, про севастопольців, у тому числі, що вони ставлять свої засоби ППО прямо в житлових районах, тобто щоб на голови кримчан, на голови севастопольців падало щось. Тобто це теж питання про захист, про безпеку і про те, як вони піклуються, як вони забезпечують безпеку місцевих жителів», – вважає Євгенія Горюнова.
Чиачі Крим.Реалії звернули увагу на те, що в деяких мікрорайонах Сімферополя взагалі немає укриттів від повітряних атак. Так, на опублікованій «Яндекс-мапі» укриттів існують масштабнв «білі плями» в районі новобудов. І не лише там. Укриттів немає у районі вулиці Піхотинців Залізничного району, Стрілкової, Ніканорова Київського району та Крилова у Центральному районі.
У Сімферополі менше військових об'єктів, ніж у Севастополі, а значить і багато захисту не потрібно, пояснює логіку російської влади Криму політологиня.
«Що стосується цих білих плям, то, наскільки розумію, це новобудови і старе місто. Старе місто, там взагалі всі старі будівлі, там не може бути просто, апріорі не було укриттів. Щодо новобудови, навіщо там робити взагалі якісь укриття? …Те, що будується сьогодні, будується зовсім за іншими проєктами, і без будь-яких укриттів. І ніхто про це не думає, і ніхто не збирається, бо головне завдання – продати квартири, а не думати про безпеку людей», – вважає Горюнова.
У містах Криму не планується встановлення модульних укриттів, заявляв раніше спікер російського парламенту півострова Володимир Константинов в інтерв'ю «РИА Новости Крым». Він пояснив це тим, що головне –не робити непродуманих рішень, які не створять нічого, окрім паніки.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.