Російський суд засудив художника з Євпаторії Богдана Зізу до 15 років ув'язнення за антивоєнну акцію в рідному місті. Кримчанина звинуватили у тероризмі за те, що він облив жовтою та синьою фарбами фасад будівлі російської адміністрації Євпаторії, а потім кинув у нього пляшку із запальною сумішшю. Богдан Зіза терористом себе не вважає і провину не визнає. Він вимагає від російської влади звільнити політв'язнів і має намір голодувати задля цього.
Євпаторійця Богдана Зізу затримали у Криму та заарештували понад рік тому – після того, як він провів свою політичну акцію. 6 червня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив його за чотирма статтями Кримінального кодексу Росії: ст. 205 ч. 1 (вчинення теракту), 205 ч. 2 (загроза вчинення теракту), 205.2 ч. 2 (заклик до тероризму), 214 ч. 2 (вандалізм з політичних мотивів).
Суддя Роман Пріско призначив кримчанину покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. Звинувачення вимагало для нього міру – 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Богдан Зіза та його рідні цей вирок не визнають і його провину в тероризмі заперечують.
«Хотілося зробити щось, що вгамує біль»
Російські силовики затримали Богдана Зізу за звинуваченням у тероризмі в травні минулого року. Це сталося після того, як він вилив на будівлю російської адміністрації Євпаторії жовту та синю фарби, а також кинув у неї пляшку із запальною сумішшю.
Внаслідок цього ніхто не постраждав, проте Богдана Зізу звинуватили в теракті. Більше року він перебуває у СІЗО. Спочатку його утримували в ізоляторі Сімферополя, а потім перевели до російського Ростов-на-Дону, де продовжувався розгляд його справи.
Спостерігав за реакцією друзів та знайомих із Криму і Росії: хто як поводився та як реагував на війну. Дуже розчарований у своєму оточенніБогдан Зіза
Вже будучи в СІЗО Сімферополя, Богдан Зіза в інтерв'ю Крим.Реалії пояснив свою акцію так: «З початку війни я закрився в собі і не спілкувався ні з ким, окрім сестри та друзів з України. Спостерігав за реакцією друзів та знайомих із Криму і Росії: хто як поводився та як реагував на війну. Дуже розчарований у своєму оточенні. Розуміючи, що якась публікація в мережі нічого не дасть, а також дуже втомлений від усіх жахів, від суспільної мовчанки, і, в першу чергу, від моєї власної, мені захотілося зробити хоча б щось, що хоч трохи вгамує внутрішній біль. Вирішив звернути увагу якнайбільшої кількості людей і зробив це вже у звичний для мене спосіб, який завжди рятував у складних психологічних станах – через фарбу».
Богдан Зіза запевняє, що у його діях тероризму не було.
Запальна суміш була для ефектного відеоролика, який я знімав, а не для підпалу будівлі. Але кому тепер це доведеш... Але навіть з нею це не тероризм, і в суді я це доведу. Але винятково з принципу, бо ні на яке справедливе правосуддя не розраховую і не визнаю окупаційний суд», – стверджує він.
«Вирок не за справедливістю, а за системою»
Напередодні оголошення вироку Богдан Зіза виступив у суді з останнім словом. Він вимагає позбавити його російського громадянства, отриманого в результаті російської анексії Криму, а також звільнити з російських в'язниць усіх українських політв'язнів. Щоб досягти цього, кримчанин має намір розпочати голодування з 10 липня.
Я – українець, і мені боляче через те, що відбувається з моєю країною. Ось тому я вийшов на акціюБогдан Зіза
«Я – українець, і мені боляче через те, що відбувається з моєю країною. Ось тому я вийшов на акцію. Але в Росії акціонізм прирівнюється до тероризму. Моєю справою намагаються налякати інших незгодних. Це засвідчує політичний характер справи. Мене били у ФСБ, щоб вибити явку з повинною у потрібному владі формулюванні… Всі ми розуміємо, що цей суд – проста формальність. Вирок буде ухвалено не за справедливістю, а за системою. Закони Росії навіть за вбивство дають менший термін, а я виступав проти вбивств», – заявив Богдан Зіза.
Рідні кримчанина вважають його вирок розправою над усіма кримчанами, які виступають проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Вважаю, що це показовий вирок, щоб продемонструвати іншим кримчанам, що буде за спротив війні та владі РФОлександра Баркова
«Це показовий інструмент для залякування кримчан. У Росії виносять політв'язням вироки жорсткіші, ніж убивцям і ґвалтівникам. Богдану призначили дуже великий термін з огляду на те, що його акція відбулась без жертв і він не завдав нікому шкоди. Я вважаю, що це показовий вирок, щоб продемонструвати іншим кримчанам, що буде за спротив війні та російській владі. Це один із прикладів того, що за синьо-жовту фарбу Росія карає жорсткіше, ніж за вбивство. Таким чином намагаються закрити рота всім», – заявила Крим.Реалії двоюрідна сестра Богдана Зізи Олександра Баркова.
Вона зізналася, що не чекала такого жорсткого вироку, але сподівається, що братові не доведеться відбувати його.
«Вимога звинувачення засудити Богдана до 18 років позбавлення волі стала шоком. 15 років на тлі 18-ти, звісно, виглядає краще. Але загалом ми не розраховуємо, що цей термін Богдан відбуватиме до кінця. Ми сподіваємося на обмін – обмін усіх українських політв'язнів включно з Богданом. Віримо в це і боротимемося за те, щоби Богдана обміняли. Він уже є в резолюції ООН, у списках України на обмін», – каже Олександра Баркова. Влада України та правозахисники вважають переслідування Богдана Зізи політично мотивованим, а його акцію – одним із найяскравіших прикладів спротиву кримчан російській агресії.
У Представництві президента України в АРК засудили «незаконне ув'язнення» Богдана Зізи та вимагають від Росії його негайного звільнення. У відомстві також закликали правоохоронні органи України звернути увагу на «злочинні дії проти громадянина України», а міжнародне співтовариство – відреагувати на чергове кримінальне переслідування у Криму та продовжити політико-дипломатичний тиск на Росію.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.