Ми говоримо Айвазовський ‒ маємо на увазі Феодосія. І навпаки. Чому? Давайте спочатку для пристойності заглибимося в історію. Ованес Айвазян ‒ таким було справжнє ім'я Івана Айвазовського ‒ народився в Феодосії в 1817 році. Його батько Геворк (в українській транскрипції Костянтин чомусь) переїхав до Феодосії з на той момент польського Львова. Сам Геворк і після переселення до Криму писав прізвище на польський манір: «Гайвазовський».
У Феодосії була велика вірменська діаспора. Велика ‒ це нічого не сказати. Якщо ви пройдете старими кварталами міста, то легко нарахуєте десяток вірменських храмів. Тепер частина з них «прихватизована» Російською православною церквою (але при цьому храми просто закриті), три великих храми залишилися за вірменською громадою, але служби ‒ і то нечасто ‒ проходять тільки в одному. Якраз у тому самому, де Айвазяна хрестили, потім вінчали, та й могила його там же, на території скверу біля храму. Наша вірменська громада минулого року на свої гроші відреставрувала огорожу храму та могилу художника.
Щось підказує, що родина Айвазян була заможною. Все ж послати сина на навчання до Санкт-Петербурга (хоча історія розповідає, що навчався він там за казенний кошт), а потім до Італії ‒ не кожен собі міг тоді дозволити. Але там він не залишився. У 1845 році Ованес ‒ тепер уже Іван Айвазовський ‒ повертається до Феодосії, і більше від Криму його було не відірвати. Вкладав кошти в будівництво Музею старожитностей, пізніше зруйнованого, виступав за будівництво залізниці до Феодосії.
Я дарую йому у вічну власність 50 тис. відер на добу чистої води з належного мені Субашського джерелаІван Айвазовський
«Не маючи сил і надалі залишатися свідком страшного лиха, яке з року в рік зазнає від безводдя населення рідного міста, я дарую йому в вічну власність 50 тис. відер на добу чистої води з належного мені Субашського джерела», ‒ так писав у своєму зверненні до міської думи Айвазовський у 1887 році. Щоб ви навіть не сумнівалися, фонтан зараз не працює.
У 1880 році художник відкрив у своєму будинку виставковий зал. Він виставляв у ньому свої картини, які не мали покинути Феодосії. Цей рік офіційно вважається роком створення Картинної галереї, яку художник заповів місту. Текст заповіту Айвазовського був таким:
«Моє щире бажання, щоб будинок моєї картинної галереї в місті Феодосії з усіма в ній картинами, статуями та іншими творами мистецтва, що є в цій галереї, складали повну власність міста Феодосії, і в пам'ять про мене, Айвазовського, заповідаю галерею місту Феодосії, моєму рідному місту».
Дошка з цим написом і зараз висить на фасаді галереї художника.
А будівля, як би сказати, нікого не образивши ‒ в поганому стані
Але в 2014 році щось пішло не так. До Криму входять «ввічливі люди» в камуфляжі, і ось уже все, що було в музеях Феодосії, стає «власністю Республіки Крим» (документ за підписом нинішнього глави російського парламенту Криму Володимира Константинова є). У 2016 році російський уряд Криму укладає тристоронній договір з адміністрацією Феодосії і Картинною галереєю про те, що всі художні полотна на 10 років передаються музею (хоча вони цей музей і не покидали). Що стосується самої будівлі ‒ справа темна.
А будівля, як би сказати, нікого не образивши ‒ в поганому стані. Гроші на її ремонт виділялися Україною й 10 років тому, і 7 років тому, і начебто ремонт ішов... Але парадний вхід до галереї так і не відкрили. Ремонт ішов і в 2017 році, коли замінили черепичну покрівлю та відреставрували фасад. Ну а парадний вхід, як ви розумієте, так і не відкрили.
Навіть більше, нинішньої зими торішній ремонт якось почав «опадати» ‒ посипалися шматки штукатурки, а підвал будинку художника наповнився після чергового дощу водою, пишуть місцеві ЗМІ, та ми й самі бачимо.
Дещо дивує те, що у 2018 році, якщо вірити словам місцевих чиновників, галерею відвідала якась рекордна кількість людей ‒ і все за гроші (куди ж вони поділися, а? От би їх пустити на ремонт?).
І ось ‒ бомба! ‒ з'являються чутки, що ось прямо на найближчій сесії, яка відбудеться 29 березня, картинну галерею таки передадуть у відання Криму. Різко збудилася громадськість, відіслані відкриті листи про недопущення, місцеві національні громади обурюються. Як же проголосують депутати Феодосії (більшість з яких від російської партії «Единая Россия») ‒ як завжди, 30 «за», а двоє утрималися?
Самі працівники галереї говорять, що галерею необхідно віддати у власність Криму. А ще краще ‒ у власність сусідньої Росії. Тому що тоді їм зарплату піднімуть до ось того, московського рівня. А фасад у 2017 році відремонтували «добре, але будинок же стоїть недалеко від моря, й агресивний морський вітер руйнує штукатурку...».
Наразі у галереї знаходиться більше ніж 10 тисяч художніх робіт. Так, звичайно, не всі вони саме пензля Айвазовського, але навіть якщо таких всього 20, тільки задумайтесь про ціну питання. Так, у 2008 році на британському аукціоні Sotheby's два полотна Айвазовського: «Роздача продовольства» та «Корабель допомоги» ‒ були продані за 2,4 мільйона доларів США. Тобто ви розумієте, скільки коштують його роботи.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Загублений АйвазовськийНу й нарешті ‒ про справедливість. Якщо видатна людина заповідає свій будинок і картини, що знаходяться в ньому, Феодосії, то чи мають право депутати міста передавати їх будь-куди? А може просто завезти на аукціон до Європи й там продати? Депутатському корпусу роки на два грошей від такої угоди вистачить.
Армен Хачатуров, блогер із Феодосії (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції