Влада Криму заявила про готовність звертатися до міжнародного суду через «водну блокаду»

Північно-Кримський канал, травень 2021 року

Влада Криму, підконтрольна Росії, заявила про готовність звертатися до міжнародного суду з прав людини через припинення поставок дніпровської води на півострів через Північно-Кримський канал. Про це журналістам 7 червня сказав перший віцеспікер кримського парламенту Юхим Фікс.

За його словами, російські слідчі призначили низку експертиз за результатами розгляду заяви влади Криму про порушення кримінальної справи щодо «організаторів енергетичної, продовольчої, транспортної та водної блокад півострова».

«Ми йдемо за своїм напрямом, надіслали звернення у Слідком Росії, вже призначені слідчі, які займаються цією справою, вже є доручення щодо проведення експертиз. Якщо буде потрібно, будемо звертатися до міжнародного суду з прав людини через геноцид щодо кримчан», – цитує Фікса провладне кримське агентство «Крыминформ».

Раніше влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій, підуть позови в російські суди.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.