Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону на три місяці продовжив запобіжний захід фігурантам алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Про це в четвер 8 квітня повідомили адвокати Айдер Азаматов, Сіяр Панич і Рефат Юнус, зазначили в об'єднанні «Кримська солідарність».
«Державний обвинувач сьогодні клопотав про продовження запобіжного заходу під вартою підсудним на три місяці, аргументуючи заяви «тяжкістю їхніх злочинів і можливістю сховатися від суду». Захист наполягав на відмові та зміні запобіжного заходу на більш м'який, але судова колегія відхилила всі клопотання», – йдеться у повідомленні.
За словами адвоката Айдера Азаматова, на засіданні суду він зазначив, що підсудні ніколи не були схильні до злочину. Крім того, за його словами, немає жодних доказів того, що вони можуть сховатися.
«Він пропонував пом'якшити запобіжний захід і відмовити в цьому клопотанні. Адвокат Сіяр Панич згоден зі своїм колегою. Він вважає неможливим вплив підзахисних на суд, а також переконаний, що тяжкість покарання не визначає запобіжний захід. Адвокати за призначенням підтримали думку колег, які виступають за ВКС, додаючи позитивні характеристики і наявність у підзахисних дітей», – сказано в повідомленні.
За словами фігуранта алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Нагаєва, суд за два роки мав достатньо часу переконатися в тому, що підсудні не схильні до злочину і немає сенсу утримувати їх у СІЗО.
Раніше повідомлялося, що на попередньому засіданні суду в алуштинській «справі Хізб ут-Тахрір» прокуратура завершила вивчення речових доказів.
Раніше стало відомо, що трьох фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ленура Халілова, Ельдара Кантимірова і Руслана Нагаєва перевезли із СІЗО-1 в СІЗО-5 російського Ростова-на-Дону.
Нагадаємо, в судовому процесі алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» була оголошена тривала перерва через хворобу судді. Розгляд справи відновили 22 грудня 2020 року.
Після ранкових обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримано 8 осіб: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.
ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи відбулись у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація або участь у діяльності терористичної організації).
23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму.
МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.