Директорка українського офісу міжнародної правозахисної організації Amnesty International Оксана Покальчук ввечері 5 серпня повідомила про рішення звільнитися з обійманої посади, про що вона написала у фейсбуці.
«Я звільняюсь з Amnesty International в Україні. Це ще одна втрата, яку мені принесла війна. Улюблена робота, 7 років життя, плани на мабутнє, а останні 5 місяців – ще і рятівний круг у вигляді правозахисної роботи на благо рідної країни під час війни. Все розбилося об стіну бюрократії та глухого мовного бар’єру. Справа не в англійській, а в тому, що якщо ти не живеш у країні, в яку вдерлися окупанти та рвуть її на шматки, тобі, напевно, не зрозуміти, що ж тут такого – засудити армію захисників. І немає слів у жодній мові, які здатні це донести до того, хто не відчув цього болю. Навіть ще вчора у мене була наївна надія, що я зможу все виправити. Що ми проведемо хай хоч 200 нарад і все-таки пояснимо, достукаємось, донесемо свою думку. І той текст буде видалено, а замість нього з’явиться інший. Сьогодні я зрозуміла, що цього не станеться», – написала Оксана Покальчук.
Вона додала, що у важливих звітах, які публікуються у час війни, «не може не бути даних про другу сторону війни, про того хто розпочав цю війну».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Кампанія дезінформації і пропаганди». У Києві відреагували на звіт Amnеsty International зі звинуваченнями ЗСУ«Ми, з боку українського офісу, постійно наголошували, що пресреліз, який організація випустила 4 серпня, мав як мінімум дослідити дві сторони та врахувати позицію Міноборони України. Як ми зазначали, представники Amnesty International врешті звернулись до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. У результаті цього, самі того не бажаючи, організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди», – додала Покальчук.
Вона підсумувала, що йде з посади зі сподіванням, що «ми зможемо зрушити міжнародні організації, зробити їх більш людяними, більш гнучкими та здатними ефективно реагувати на кризи не лише в Україні, але і у всьому світі: там, де диктатури та деспотії прагнуть силою захопити вільних людей».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Зеленський назвав звіт Amnesty International спробою «перекласти відповідальність з агресора на жертву»Напередодні міжнародна правозахисна організація Amnesty International у новій доповіді заявила, що українські військові наражають на небезпеку мирне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в житлових районах, у тому числі в школах і лікарнях, під час оборони від повномасштабного російського вторгнення.
Українська влада, військові, Офіс омбудсмена і громадськість назвали звіт несправедливим, маніпулятивним та таким, що надає більшу перевагу діям країни-агресора.
В українському офісі Amnesty International заявляли, що «звіти» такого характеру є справою окремої команди – Департаменту реагування на кризи.
Новини про цей звіт активно циркулювали у російських ЗМІ.
В українському Міноборони заявили, що Україна відкрита до розслідувань в питанні дотримання законів і звичаїв війни, але міжнародні організації мають насамперед вимагати зупинити збройну агресію Росії.
Генсекретарка Amnesty International Агнес Каламар після критики на адресу організації заявила, що «українські та російські тролі атакують розслідування», але це «не послабить нашу неупередженість і не змінить фактів».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.