Фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Білял Аділов припинив сухе гододування – адвокат

Владлен Абдулкадиров, Білял Аділов, Фарход Базаров і Рустем Шейхалієв у Кіровському райсуді Ростова-на-Дону (архівне фото)

Один із фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Білял Аділов припинив сухе гододування. Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомила його адвокатка Людмила Тюренкова.

«Сьогодні обрадувала родичів Аділова. Зараз його перевели в камеру, де його життю і здоров'ю нічого не загрожує, він почувається краще», – розповіла вона.

За її словами, умови утримання Аділова покращилися, тому її підзахисний припинив голодування. Також адвокатка підкреслила, що в Аділова почалися проблеми з дихальними шляхами, які загострилися в нього через перебування в сирій камері.

«Наскільки я знаю, до цього в нього проблем із диханням не було. Зараз наше першочергове завдання – всіма дозволеними законом способами домогтися повного медичного обстеження та якісного лікування», – зазначила вона.

Білял Аділов 20 серпня оголосив сухе голодування «у зв'язку з жахливими умовами утримання в СІЗО». Він перебуває у слідчому ізоляторі №1 російського Ростова-на-Дону.

Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Всього затримали 24 активістів.

Обвинуваченими в цій справі проходять 25 кримських татар, 23 із яких вивезли в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ із питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадянських журналістів у Криму викликають «подив».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.