Дочку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієву внесли до російського списку фізосіб, щодо яких є відомості про їхню «причетність до екстремістської діяльності або тероризму».
Як повідомляє сайт Росфінмоніторингу, Алієва, проти якої раніше порушили кримінальну справу про розпалювання ворожнечі й ненависті, фігурує в списку під номером 682.
Як повідомив російський адвокат Олексій Ладін, після внесення Алієвої до переліку Росфінмоніторингу, вона не зможе користуватися банківськими картами і здійснювати безготівкові платежі.
«Навіть при спробі заплатити державне мито буде відмова», – зазначив адвокат.
За словами Ладіна, підстави для включення в «екстремістський список» суперечать російській Конституції та Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Your browser doesn’t support HTML5
Історія Гульсум Алієвої (відео)
19 липня 2018 року російські силовики проводили «слідчі заходи» в будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Пізніше стало відомо, що на його старшу дочку Гульсум Алієву склали протокол. Її звинувачували за статтею 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
Об'єднання «Кримська солідарність» розцінило обшук у дочки фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої як тиск і переслідування за активну правозахисну та журналістську діяльність. Про це йдеться в заяві об'єднання.
Обвинувачені у цій справі Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеін Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Сама ж кримська влада заперечує, що на півострові порушується право громадян на свободу слова.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами є переважно кримськими татарами, а також українцями, росіянами, таджиками, азербайджанцями та кримчанами іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.