Росія має «серйозні та системні» проблеми під час мобілізації, йдеться в щоденному звіті експертів американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Зусилля російської часткової мобілізації стикаються з серйозними і системними проблемами у перші дні, породжуючи народне обурення та створюючи умови для формування мобілізованого резерву, нездатного виконувати завдання, які поставив перед ним президент Росії Володимир Путін. За перші 48 годин після оголошення часткової мобілізації по всій Росії сталися протести, напади на призовні пункти та вандалізм», – йдеться у звіті.
Експерти ISW вказують, що, попри те, що Росія прагне мобілізувати боєздатних резервістів, у соцмережах повідомляють, що російські військові центри вербування, військові служби та місцеві адміністрації мобілізують чоловіків, які не відповідають заявленим Кремлем критеріям.
У ISW також звертають увагу на повідомлення медіа про те, що Кремль нібито має на меті завершити цю часткову мобілізацію до 10 листопада і мобілізувати 1,2 мільйона чоловіків замість публічно оголошених 300 000. Москва спростувала повідомлення про мобілізацію мільйона людей.
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) не можуть перевірити ці дані, але наголошують – наявна інформація свідчить про те, що ця мобілізаційна кампанія перевантажує «неефективну та невмотивовану бюрократичну систему та може не сформувати вкрай необхідний боєздатний резерв за короткий час або взагалі».
21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив проведення у країні часткової мобілізації і підписав відповідний указ.
Міністр оборони Сергій Шойгу заявляв, що в рамках «часткової мобілізації» планують призвати 300 тисяч осіб, проте «Нова газета. Європа» з посиланням на джерело в адміністрації президента повідомила, що насправді засекречений пункт президентського указу дозволяє призвати до мільйона людей. У Кремлі це заперечили.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.