У Криму в селищі Новоозерне створено російський Мобілізаційний центр

Представник Головного розвідувального управління Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв'ю Крим.Реалії повідомив, що у селищі Новоозерне на території анексованого Криму росіяни розгорнули новий мобілізаційний центр.

«Цифри та мобілізаційні плани є, але я не називатиму їх, щоб ворог не розумів, що ми це знаємо. Є названі мобілізаційні плани, заявки. Є приписаний особовий склад, той самий 943-й центр мобілізаційного розгортання, який розгорнуть у Новоозерному. Там, де створено запас озброєння. Там є приписний склад. Ми все це знаємо та розуміємо. І тому плани щодо мобілізації та формування частин підрозділів вони існують, вони є реальними», – сказав Скібіцький.

За його словами, особливістю мобілізації в Криму, на відміну від інших окупованих територій, є рекрутування випускників ВНЗ

«Інструмент, який використовує Російська Федерація для прихованої мобілізації, однаковий на всіх територіях. Якщо говорити про кримський креатив, він дуже простий – це випускники вишів. Випуск триває, відбувається рекрутування, відбувається якийсь примусовий призов», – сказав Скібіцький.

Раніше повідомлялося, що російська влада Євпаторії закликає місцевих резервістів із запасу Збройних сил РФ до мобілізації за системою БАРС (бойовий армійський резерв спеціальний).

До цього Представництво президента України в АРК закликало кримчан «зробити все можливе», щоб уникнути будь-якої участі у військових формуваннях Росії.

У представництві зазначили, що «призов і мобілізація наших громадян до збройних сил держави-окупанта є грубим порушення норм міжнародного гуманітарного права».

Влада Росії заперечує плани мобілізації у зв'язку з війною, однак у багатьох регіонах активно вербують добровольців для відправки в Україну.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Призов кримчан і севастопольців до російської армії

Після анексії Криму Росія здійснює призов жителів півострова в лави своїх збройних сил. За даними Міністерства закордонних справ України, за останні шість років близько 25 тисяч кримчан і севастопольців відправили служити до російської армії.

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомляли, що близько 85% кримчан, призваних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази до сусідньої Росії.

В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил. В організації закликають Москву дотримуватися міжнародного права.

Росія ігнорує заклики України та міжнародних організацій і продовжує призовну кампанію на півострові. При цьому Росія переслідує тих жителів Криму, які відмовляються служити в армії. За даними «Кримської правозахисної групи», станом на липень 2020 року зафіксовано 125 кримінальних справ за ухилення від служби в Збройних силах Росії, які передані на розгляд до судів Криму. Щодо 113 з них вже винесено вироки, ще 12 перебувають на стадії розгляду.

Прокурор Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Ігор Поночовний повідомив, що жителі Криму, яких призвали до російської армії, не можуть зазнавати кримінального переслідування на материковій частині України. Також відомство просить кримчан звертатися телефоном або на електронну пошту в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.