Представники правозахисної ініціативи Irade вивчили дані про переслідування лояльних до України кримчан російськими силовиками у 2025 році, опитавши кілька десятків осіб, які заявлені правозахисниками як постраждалі.
Експерти Irade дійшли висновку, що переслідування нелояльних до РФ жителів анексованого Криму «ведеться за чеченським сценарієм», що передбачає цілий комплекс практик – від побиття під приводом затримання до публічних принижень.
За даними правозахисників, асортимент застосовуваних заходів включає психологічні, фізичні, правові та адміністративні інструменти тиску на жертву переслідування. Щонайменше 40 відсотків усіх вивчених кейсів містять докази застосування кількох інструментів одночасно. Наприклад, діджея нічного клубу Павла Короткого піддали судовому штрафу, змусили публічно принижуватися, організували інформаційну кампанію в підконтрольних медіа, а також домоглися його звільнення лише за те, що він поставив на дискотеці українську пісню.
Як пише Irade, найпоширенішим прийомом російських силовиків є висунення жертві звинувачень у додаткових правопорушеннях, таких як хуліганство, відмова виконати вимогу поліції або демонстрація нацистської символіки (до якої російське законодавство відносить низку української атрибутики). З такими формами тиску цього року зіткнулися щонайменше 39 відсотків жертв переслідувань. Додаткові правопорушення тягнуть за собою або багатотисячні штрафи, або позбавлення волі до 15 діб.
Ще одним інструментом, за даними Irade, є популярний у Чечні метод «відеовибачень», коли на затриманих чиниться тиск з метою записати їхні «вибачення» на відео.
«Цього року, щонайменше кожен четвертий кримчанин, звинувачений у симпатіях до України, змушений був вибачатися за свою думку, освідчуватися в любові до Путіна і декларувати свою підтримку російській військовій агресії проти України. Ці відео потім широко поширювалися в соціальних мережах і підконтрольних російським пропагандистам медіаресурсах», – пише Irade.
Крім того, правозахисники висловили особливе занепокоєння надмірним і невиправданим насильством з боку російських силовиків у ситуаціях, які не є серйозними правопорушеннями.
«Якщо провести аналогію, це виглядає так, ніби вчора водій порушив правила паркування, а сьогодні його затримав загін поліцейського спецназу – із застосуванням сили, наручниками та тривалим триманням у поліцейській дільниці. І лише для того, щоб виписати йому штраф за неправильне паркування», – підкреслили в Irade.
Також вони навели один із реальних прикладів, коли літньому жителю Сімферопольського району Рустему Аблялімову, якому 62 роки, завели руки за спину, вдягнули кайданки і тримали на холодній землі в такому положенні тривалий час лише за те, що він опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі відео на підтримку України.
Наприкінці вересня Кримськотатарський ресурсний центр повідомляв про збільшення кількості кримчан, яких російська влада переслідує з політичних мотивів від початку анексії Криму. Наразі, за підрахунками КРЦ, їхня кількість сягнула 447 осіб, 258 із яких – кримські татари.
У КРЦ поділяють переслідуваних кримчан за такими категоріями, залежно від статусу переслідування:
- засуджені та утримуються в колонії – 213 (120 із них – кримські татари);
- мають обмеження або випробувальний термін – 57 (30 – кримські татари);
- перебувають у СІЗО – 78 (44 – кримські татари);
- звільнені – 63 (36 – кримські татари);
- переслідувані – 36 (28 – кримські татари).
Водночас Представництво президента України в АРК повідомляло, що за їхніми даними, на 8 грудня 2025 року в анексованому РФ Криму за ґратами з політичних мотивів утримують щонайменше 224 осіб. Із них 133 – представники кримськотатарського народу.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Увірвалися, шукали зброю». Кримчанку покарали за слова про протест