У підконтрольному Росії Верховному суді Криму пройшло чергове засідання у справі голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, якого судять у Криму заочно. За словами адвоката Олександра Осокіна, суд допитав чотирьох потерпілих, жоден з яких не заявив претензій до Чубарова, пише «Кримський процес».
За інформацією адвоката, один із потерпілих заявив, що голова Меджлісу не причетний до організації масових заворушень під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року, в чому його звинувачують.
Олександр Осокін також повідомив, що під час засідання суду були оголошені показання свідка, місце розташування якого невідоме. За словами адвоката, захист виступав проти оприлюднення таких свідчень.
«Нічого конкретного у своїх показаннях цей свідок не вказував, не говорив, що все це організував Чубаров, але деякі фрази, які мали обвинувальне забарвлення, створюють враження, що все це організовано якимось злочинним угрупованням, спланованим, і люди готувалися до бійок. Саме тому такі свідчення сторона захисту і планує оскаржувати», – сказав Осокін.
Наступне засідання у цій справі заплановане на 12 березня.
У липні минулого року суд у Сімферополі почав розглядати по суті кримінальну справу щодо Чубарова. Адвокат за призначенням Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Як пояснив раніше Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів». У Сімферополі суд відхилив скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова. Третій апеляційний суд у Сочі також відмовив адвокату в задоволенні скарги.
Сам Чубаров зазначив, що російська влада «почала чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».
Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
Наприкінці березня 2020 року управління Слідкому Росії в Криму заочно висунуло обвинувачення Чубарову. Кримінальні справи порушені за ч. 1 ст. 212 (організація масових заворушень), ч. 2 ст. 280.1, ч. 1 ст. 280.1 КК Росії (публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії).
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.