У Гідрометцентрі Криму заявили про збільшення запасів води у водосховищах

Белогорское водохранилище в октябре 2020, иллюстрационное фото

У Кримському Гідрометцентрі стверджують, що за липень запаси води у водосховищах півострова збільшилися порівняно з червнем майже на два мільйони кубометрів, повідомляє пресслужба відомства.

«Приплив води у водосховища природного стоку в мільйонах куб. метрів склав: Білогорське – 3,338, Сімферопольське – 0,748, Щасливенське – 5,767, Чорноріченське – 8,918. Загальний сумарний об'єм води у водосховищах, розташованих у річищах, на 1 серпня 2021 року склав 132,4 млн куб. метрів, що на 1,89 млн куб. метрів більше, ніж місяць тому. З водосховища Білогірське проводиться забір води для водопостачання східних районів», – сказано в повідомленні.

Крім того, в Гідрометцентрі повідомили, що через рясні опади на початку липня найбільше води прибуло у верхів'ї річки Бельбек і в пониззі річки Кача – 126-170 мм, а найменша кількість опадів – 23,9 мм (на 61% менше норми ) – виявилася в басейні річки Біюк-Карасу. На Ай-Петрі випало 170% норми опадів, а на Ангарському перевалі – 68% від норми.

Раніше в Міністерстві екології та природних ресурсів України повідомили, що населенню Криму вистачає запасів прісної води, а її нестачу відчувають місцева промисловість, аграрний сектор і російська армія.

До цього повідомлялося, що Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі, за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що ЄСПЛ відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води в Крим і обмеження прав національних і мовних меншин.

Раніше влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

30 липня російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін повідомив, що фахівці видобули для Криму першу партію прісної води з джерел під Азовським морем, але мають перевірити її якість.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.