Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко повідомила, що через заморозки і скорочення запасів природних джерел, у Ялті перевели на погодинний графік подачі води кілька вулиць. З 15 лютого обмежать водопостачання низки південнобережних селищ.
Про це вона повідомила на засіданні оперативного штабу з проблем водопостачання 15 лютого.
«Істотно збільшився об'єм води для міста. У зв'язку з цим з 9 лютого місто продовжує отримувати воду практично цілодобово. Однак з 9 числа були обмежені у подачі й переведені на графік з 9:00 до 17:00 вдень вулиці: Більшовицька, Річкова, частково Кірова, Червоних партизанів, Тарвацького, Фурмана, Ворошилова, Багдановича, Санаторний в'їзд. З огляду на заморозки, від сьогодні з 9:30 (за місцевим часом) переводимо на графік – з 6-ї до 9-ї години ранку і ввечері селища: Наташине, Відрадне, Восход, Джимієт, Нікіта, Лінійне, Данилівка», – сказала Павленко.
За її словами, якщо в подальшому будуть зменшуватися запаси джерел, на такий же графік переведуть Гурзуф.
Павленко також повідомила, що загальний обсяг з додаткових джерел у Ялті складає близько 51 тисячі метрів кубічних. При цьому в Загірському водосховищі об'єм води – 3 млн 603 тисячі метрів кубічних, у Щасливенському – 4 млн 808 тис. куб. метрів.
З 27 листопада 2020 року в Ялті почали обмежувати водопостачання вночі. Пізніше влада повідомила, що з 14 грудня минулого року через зниження запасів води у Загірському і Щасливенському водосховищах, які забезпечують Велику Ялту, в місті і селищах вирішили давати воду по три години вранці та ввечері. З 17 грудня жителям Ялти стали подавати воду з озера Могабі.
За даними січневого моніторингу місцевого Гідрометцентру, загальний сумарний запас води у водосховищах Криму природного стоку на початок лютого становив 36.052 млн куб. м, що на 4.744 млн куб. м більше, ніж місяць тому і на 48.875 млн куб. м менше, ніж рік тому. За даними підконтрольного Росії МінЖКГ Криму, станом на 1 лютого ще три водосховища півострова наближаються до «мертвого об'єму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.