ЄСПЛ задовольнив позов до Росії про порушення свободи зібрань в анексованому Криму

Поліцейський патруль біля пам’ятника Шевченку в Сімферополі, 9 березня 2015 року

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Шукурджієв і Кузьмін проти Росії та України» щодо переслідування учасників мирної акції в Сімферополі 9 березня 2015 року. ЄСПЛ встановив порушення статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (свобода мирних зібрань) з боку РФ, повідомила напередодні Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

9 березня 2015 року активістів затримали в Сімферополі російські силовики за використання символіки з написом «Крим – це Україна» під час заходу, приуроченого до дня народження українського поета Тараса Шевченка.

«Після акції двох заявників затримала «поліція» й згодом так звані «суди» РФ покарали їх «за порушення порядку проведення публічних заходів» — по 40 годин громадських робіт, згодом замінених штрафом у 10 000 рублів кожному, у зв'язку з використанням під час цього заходу прапору з написом «Крим – це Україна», – написала Сокоренко.

ЄСПЛ постановив, що Росія порушила статтю 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні зазначили, що російське законодавство, поширене на територію анексованого Криму, не може вважатися «законом» у розумінні Конвенції, оскільки його застосування відбулося з порушенням міжнародного гуманітарного права.

ЄСПЛ також підтвердив існування системної практики придушення проукраїнських зібрань у Криму.

«Але найважливіше в цьому рішенні — висновки щодо позитивних зобов’язань України. Заявники скаржились і на Україну – стверджуючи, що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування російськими «органами». ЄСПЛ відхилив цю скаргу. І висновки мають значення далеко за межами цієї конкретної справ», – наголосила Сокоренко.

Суд постановив, що Україна не порушила свої позитивні зобов’язання. ЄСПЛ нагадав, що держава, яка не здійснює ефективного контролю над частиною своєї території, зберігає лише обмежені позитивні зобов’язання – дипломатичні, правові та інші реально можливі заходи.

«У цій справі Прокуратура АРК за власною ініціативою (proprio motu), без жодного звернення від заявників – порушила кримінальне провадження на підставі відкритих джерел. Встановила особи причетних, надала першому заявнику статус потерпілого, допитала його. Провести слідчі дії безпосередньо на окупованій території – де перебували свідки – було об’єктивно неможливо», – зазначила Уповноважена у справах ЄСПЛ.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Прокуратура АРК розпочала перше кримінальне провадження за статтею 442-1 через позбавлення кримчан права на справедливий суд – ZMINA

Раніше повідомлялося, що Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (АРК) за заявою Центру прав людини ZMINA розпочала кримінальне провадження за статтею 442-1 Кримінального кодексу України («Злочини проти людяності») через систематичне позбавлення права українських громадян на справедливий суд в анексованому Росією Криму.

У січні цього року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 20 січня ухвалив рішення у справі Bekirov and Others v. Russia. Зазначається, що йдеться про події, пов’язані з участю 43 місцевих жителів Криму, більшість із яких є представниками кримськотатарського народу, у мирних акціях протесту на території півострова. Учасники акції зазнали арештів, у зв’язку з чим ЄСПЛ визнав, що російська адміністрація дійсно порушила їхнє право на мирні зібрання.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Крок до справедливості». ЄСПЛ розпочав розгляд справ про заборону Меджлісу Росією