ЮНЕСКО внесла кримськотатарський орнамент до списку культурної спадщини людства

Студія кримськотатарської традиційної вишивки золотом і сріблом «Орьнек» у Криму, архівне фото 2004 року

ЮНЕСКО внесла кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Про це повідомляє пресслужба організації.

В ЮНЕСКО зазначили, що «Орьнек» – українська система символів та їх значень, яка нині використовується у вишивці, ткацтві, гончарній справі, гравіюванні, ювелірних виробах, різьбленні по дереву, розпису по склу та стінах.

«Рішення має важливе значення для кримськотатарського народу – корінного народу України, оскільки сприятиме захисту ідентичності кримських татар у тимчасово окупованому Криму», – прокоментувала рішення ЮНЕСКО перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар у твітері.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав рішення ЮНЕСКО «справді знаковою подією».

«Самобутня культура корінного народу українського Криму визнана надбанням людства. Вірю, що список нематеріальної культурної спадщини буде і надалі поповнюватися скарбами культурної мозаїки України», – написав Кулеба у твітері.

Раніше повідомлялося, що кримськотатарський орнамент «Орьнек» внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства.

У 2018 році Міністерство культури України включило кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тоді у відомстві уточнили, що кримськотатарський орнамент та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, в обробці меблів, килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації та невід'ємна частина життя кожної кримськотатарської родини.

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.