Ухвалення резолюції щодо мілітаризації Криму допоможе продовжити міжнародний тиск на Росію – Прокуратура АРК

Керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний

Керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний привітав ухвалення Генасамблеєю ООН резолюції з мілітаризації Кримського півострова. Він зазначив, що це рішення є важливим внеском для продовження міжнародного тиску на Росію.

«Це важливий внесок у продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію, оскільки держава-окупант активно здійснює мілітаризацію Кримського півострова і нарощує військові потужності в Чорному морі. Серед іншого, резолюція також закликає Російську Федерацію припинити військову пропаганду серед дітей, головною метою якої є проведення подальших незаконних призовних кампаній у лави Збройних сил Росії», – зазначив Поночовний.

Він додав, що Росія мілітаризує всі сфери життя кримчан, у тому числі освіту, впливаючи таким чином на свідомість молодого покоління.

«Нами зафіксовані численні протиправні факти впровадження так званого «військово-патріотичного виховання», згідно з яким частиною освіти молодшого покоління стали основи військової підготовки та навички поводження зі зброєю. Російська влада формує «моду на війну», культ насильства і ненависть до незгодних з положеннями «русского міра», – зазначив Ігор Поночовний.

За його словами, нова резолюція також доповнена положеннями про російську призовну компанію, що здійснюється на півострові.

«За допомогою проведення незаконних призовних кампаній у Криму, держава-окупант також реалізує політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення півострова, оскільки громадяни України, які не бажають проходити службу в ЗС РФ, зазнають кримінальних переслідувань і змушені залишати півострів», – підсумував керівник прокуратури автономії.

У МЗС Росії поки не коментували ухвалену Генасамблеєю ООН резолюцію щодо Криму.

Раніше повідомлялося, що проти резолюції проголосували 17 країн, у тому числі Росія. «За» ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.