Ветерана кримськотатарського національного руху не пускають на засідання суду до сина

Учасниця національного руху кримськотатарського народу Зодіє Салієва

Ветерана кримськотатарського національного руху, мати фігуранта другого Бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва – Зодіе Салієву – не пускають на засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Про це вона розповіла в коментарі об'єднання «Кримська солідарність».

«Я прийшла сьогодні на засідання, як завжди, вчасно. Але нам оголосили, що сьогоднішнє засідання проводиться в закритому режимі. На це я написала скаргу, чому нас не пускають на засідання. Було таке ж засідання на початку жовтня, я теж написала скаргу. І ось мені на це надійшла відповідь, що з метою забезпечення безпеки учасників суду, на підставі закону ухвалили рішення розгляду справи в закритому режимі», – сказала Зодіе Салієва.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій в Росії та в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.