Підтримка протестів у Росії потрібна заради деокупації Криму і свободи українських політв'язнів – Сенцов

Олег Сенцов, архівне фото

Український режисер, колишній політв'язнів Кремля Олег Сенцов вважає, що нинішні протести в Росії за опозиціонера Олексія Навального варто підтримувати українцям, у тому числі заради звільнення політв'язнів Кремля і подальшої деокупації Криму. Про це Сенцов сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.

«Звичайно, протести в Росії, навіть незважаючи на те, що їх формально очолює Навальний – все одно це добре для нас, тому що ми качаємо цей режим. Ми повинні це підтримувати, тиснути на росіян, на майбутнє керівництво Росії, яке прийде після Путіна», – зазначив режисер.

На думку Олега Сенцова, Україна повинна також співпрацювати із західними партнерами у вирішенні вищеозначених проблем.

«Від них дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна (президента Росії – КР) в питанні політв'язнів... Україна повинна співпрацювати з ними, щоб вони чинили політичний вплив, щоб було вирішене і питання наших окупованих територій. Політв'язні – наслідок цієї окупації, і в жодному разі не можна розділяти це на різні категорії», – додав Сенцов.

Наприкінці січня Олег Сенцов анонсував створення платформи звільнення політв'язнів. За його словами, в майбутній платформі вже погодилися взяти участь Володимир Балух та Олександр Шумков. Сам Сенцов закликав приєднатися до ініціативи всіх охочих.

Раніше адвокат Микола Полозов повідомив Крим.Реалії, що адвокати та родичі ув'язнених у Росії та анексованому Криму громадян України не бачать прогресу в їх звільненні. За інформацією Полозова, зараз понад 130 громадян України утримуються в Росії або Криму.

У жовтні 2020 року в Києві відбулась акція «Нагадай про кожного». Її учасники нагадували владі про українських ув'язнених, які перебувають у російських в'язницях.

Останній обмін утримуваними особами відбувся 16 квітня 2020 року: номінально в ньому брали участь Україна і керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР». Тоді проросійські бойовики звільнили і передали Києву 20 осіб. У перший і останній раз кримчани брали участь в обміні між Росією та Україною у вересні 2019 року, коли на свободу вийшли Олег Сенцов, Едем Бекіров та інші політв'язні Кремля.

У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. За інформацією Кримської правозахисної групи, в 2020 році з політичних або релігійних мотивів у Криму було засуджено 24 особи.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.