На базі в Севастополі залишається лише один підводний човен проєкту «Варшав'янка» (+фото)

Підводний човен проєкту 636.3 «Варшав'янка» у Південній бухті Севастополя

Наразі на базі в Севастополі залишається лише один підводний човен проєкту 636.3 «Варшав'янка» зі складу 4-ї окремої бригади підводних човнів. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Підводний човен цього проєкту пришвартований до причалу на східному березі Південної бухти. У складі Чорноморського флоту Росії шість підводних човнів проєкту «Варшав'янка»: Б-261 «Новороссийск», Б-237 «Ростов-на-Дону», Б-262 «Старый Оскол», Б-265 «Краснодар», Б-268 «Великий Новгород» і Б-271 «Колпино». Кожен підводний човен може нести 4 крилаті ракети «Калібр-ПЛ».

Також у складі Чорноморського флоту РФ є підводний човен «Алроса» проєкту 877В «Палтус». Ця субмарина після проведеного ремонту та модифікації отримала можливість нести ракети «Калібр-ПЛ», але вона, як повідомляли Крим.Реалії, після проведення ходових випробувань знову стала на ремонт до 13-го судноремонтного заводу в Кілен-бухті.

17 липня спікер Одеської ОВА Сергій Братчук із посиланням на отриману від ВМС України інформацію повідомив, що російське командування передислокувало значну кількість військових кораблів з окупованого Севастополя до Новоросійська. Несіння бойової служби російськими кораблями здійснюється в ракетно-безпечних районах, за межами дальності ракет, що є на озброєнні України.

Як повідомило сьогодні оперативне командування «Південь» Міноборони України, Росія тримає на чергуванні в Чорному морі два носії крилатих ракет «Калібр» із 16 ракетами на борту.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.