США підтримують рішення Канади повернути російську турбіну – Держдеп

При цьому, Нед Прайс каже, що США та союзники вживають «активних заходів для обмеження впливу війни президента Путіна на глобальні енергетичні ринки та захисту наших економік»

США підтримують рішення уряду Канади повернути до Німеччини відремонтованої компанією Siemens Canada турбіни «Північного потоку-1».

«США об’єднані з нашими союзниками та партнерами у своїй відданості сприянню європейській енергетичній безпеці, зменшенню нашої спільної залежності від російських енергоносіїв і збереженню тиску на Кремль. У цьому разі ми підтримуємо рішення канадського уряду повернути турбіну до Німеччини для використання в газопроводі Nord Stream 1. У короткостроковій перспективі турбіна дозволить Німеччині та іншим європейським країнам поповнити свої запаси газу, підвищивши їхню енергетичну безпеку та стійкість, а також протистояти зусиллям Росії використовувати енергію як зброю», – заявив речник Державного департаменту Нед Прайс.

При цьому, за його словами, США та союзники працюють над тим, щоб зменшити «колективну залежність від російських енергоресурсів і підтримувати тиск на президента Путіна, включно з пошуком шляхів подальшого скорочення доходів Росії від енергоносіїв».

«Водночас ми вживаємо активних заходів для обмеження впливу війни президента Путіна на глобальні енергетичні ринки та захисту наших економік. Сполучені Штати, наші союзники та партнери віддані підтримці України та забезпеченню того, щоб російський уряд відчув ускладнення наслідків наших економічних обмежень і жорстких санкцій», – додав він.

Ця турбіна була доставлена в країну з Росії для ремонту, але нині через санкції повернення її стало неможливим. З проханням зробити санкційний виняток до Оттави звернувся уряд Німеччини.

9 липня стало відомо, що Канада зробить виняток із санкцій і поверне Німеччині російські турбіни, потрібні для роботи газопроводу «Північний потік». Водночас, як заявила міністерка закордонних справ країни Мелані Жолі, Канада розширить санкції проти російського енергетичного сектору, включивши до них промислове виробництво.

Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Росія використовує фактор цієї турбіни для обґрунтування зменшення потужностей «Північного потоку-1», але це «абсолютний шантаж». За словами українського міністра, йдеться не про те, що ця турбіна не дає можливості прокачувати необхідні обсяги газу, а про те, що Росія створює прецедент того, що санкції можуть мати винятки.

І Канада, і Німеччина декларують підтримку України і засуджують російську агресію.

Минулого місяця «Газпром» скоротив пропускну спроможність газопроводу «Північний потік-1» до 40% від звичайного рівня, посилаючись на затримку повернення обладнання, яке обслуговується німецькою Siemens Energy в Канаді.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.