Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив арешт кримськотатарського активіста, фігуранта справи кримських мусульман Ернеста Сейтосманова ще на три місяці. Про це повідомляє «Кримська солідарність».
Підсудний залишиться у російському СІЗО до 4 квітня наступного року. Про це стало відомо під час слухання 13 грудня.
За словами російського прокурора Сергія Айдінова, сторона звинувачення завершила надавати докази у справі.
Наступне слухання у справі Ернеста Сейтосманова відбудеться 11 січня 2023 року о 10:00. Сторона захисту почне надавати свої докази.
Сейтосманова заарештували після російських обшуків у лютому 2022 року. Тоді одразу в кількох районах Криму російськими силовиками було затримано чотирьох людей: Ансара Османа, Марлена Мустафаєва, Ернеста Сейтосманова та Аметхана Абдулвапова.
Усіх затриманих звинуватили в участі в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яка визнана в Росії терористичною, але діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу.
30 листопада російський суд засудив Марлена Мустафаєва до 17 років колонії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.