Підконтрольний Росії Верховний суд Криму не став розглядати по суті скаргу захисту лівого активіста з Євпаторії Євгена Каракашева на обмеження йому термінів ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомив адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін.
Суд мотивував своє рішення тим, що справа вже направлена до Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону (Росія) для розгляду по суті.
Адвокат називає таке рішення «спірним», оскільки скарга стосувалася порушення права Каракашева на захист (ознайомлення з матеріалами справи), а пленум Верховного суду Росії наказує припиняти провадження за скаргами в подібних випадках (в порядку ст. 125 КПК Росії), якщо її суть є предметом розгляду суду першої інстанції. Ладін має намір далі оскаржити це рішення.
«Як тільки ми отримаємо рішення апеляційної інстанції, подамо касаційну скаргу. Також мій підзахисний напише заяву в Північно-Кавказький окружний військовий суд з проханням доознайомити його з матеріалами кримінальної справи і речовими доказами. Справа складається з 7 томів, там дуже багато технічної інформації, в тому числі диски з інформацією, отриманою від адміністрації соцмережі «ВКонтакте» і провайдерів, які, на думку звинувачення, доводять провину Каракашева. Для ознайомлення та аналізу саме цієї інформації потрібно багато часу», – пояснив адвокат.
Раніше підконтрольний Росії Євпаторійський міськсуд продовжив Каракашеву на два місяці запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО, він залишиться під арештом до 31 січня.
1 лютого 2018 року співробітники Слідкому Росії затримали Каракашева в Євпаторії за підозрою в екстремістських висловлюваннях у соціальних мережах. Пізніше суд заарештував його. Каракашев вважає помилковими і сфабрикованими звинувачення, висунуті проти нього.
Пізніше в Севастополі у «справі Каракашева» пройшли обшуки в будинках лівих активістів Олексія Шестаковича, Олексія Присяжнюка, Ігоря Панюти, Івана Маркова та Артема Воробйова.
Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».