У музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» 26 травня закрили фестиваль Днів слов'янської писемності і культури. Фестиваль тривав три дні і був присвячений християнським просвітителям святим Кирилу і Мефодію. В рамках фестивалю прозвучали українські народні пісні, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
На заключний концерт у Херсонес запросили хорові колективи з національно-культурних товариств. Першим виступив ансамбль народної пісні «Забава» з музичною композицією у стилі стародавнього язичництва. Після них по кілька пісень виконали хори й дуети з російського, польського та білоруського національно-культурних товариств Севастополя. Білоруси заспівали пісню про рідне село «Весна, весочка моя».
Закінчили концерт двома піснями українською мовою «Їхали козаченьки» і «Баяніст» у виконанні фольклорного ансамблю «Візерунки». Ансамблем керує заслужений працівник культури України Олександр Мезеря, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
В Італійському дворику Херсонеса виставили книги з міської бібліотеки. Зокрема, були представлені факсимільні видання найдавнішої рукописної книги Київської Русі ХI століття «Остромирове Євангеліє», «Повісті временних літ» і «Слова о полку Ігоревім».
День слов'янської писемності і культури відзначають із 1986 року. Шановані в православній церкві Кирило і Мефодій мають пряме відношення до Херсонесу.
До постригу в ченці святий Кирило носив ім'я Костянтин Філософ. У 860 році Костянтин прибув у Херсонес як посланець візантійського імператора Михайла III. У Херсонесі Костянтин готувався поїхати на переговори до кагана хозар і опанував єврейську і хозарську мови. За описом, святий Кирило ще тоді побачив у членів слов'янської громади міста «Євангеліє, писане руськими письменами». На думку істориків, «руськими письменами» тоді називали писемність Київської Русі. Як виглядали ці письмена невідомо, слов'янську абетку ще не створили. Історики описали питання створення слов'янської писемності так: «І зробив Господь Корсуні (стара назва Херсонеса – КР) Кирилу абетку».
До окупації Севастополя і Криму під час Днів слов'янської писемності в Херсонесі розгортали десятки виставок, кілька днів виступали хори з України та зарубіжних країн. У 2015 році російське керівництво Херсонеського заповідника виступило проти проведення фестивалю. На захист Днів слов'янської писемності виступили місцеві активісти.
Херсонес Таврійський був заснований древніми греками на південно-західному узбережжі Криму. Зараз це територія Севастополя. Протягом двох тисяч років Херсонес був великим політичним, культурним, економічним центром Північного Причорномор'я.
2013 року Херсонес включили до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 2014 року ЮНЕСКО не проводить моніторинг збереження музею-заповідника.