Донецькі сепаратисти почали «реєстрацію документів кандидатів на виборах»

Роман Лягін, який називає себе «головою ЦВК» угруповання «ДНР», архівне фото

Сепаратисти з донецького угруповання «ДНР», визнаного в Україні терористичним, заявили, що почали реєструвати документи кандидатів у незаконних «місцевих виборах», які вони мають намір влаштувати на порушення мінських домовленостей.

За повідомленням самозваної «центральної виборчої комісії» угруповання, документи будуть приймати до 22 вересня.

У п’ятницю, 18 вересня, в цій «комісії» вже заявляли, що точне число мешканців і потенційних виборців на окупованій частині Донецької області, де діє це угруповання, невідоме, тому всіх охочих «проголосувати» будуть руками вписувати в додаткові списки.

Крім того, там заявили, що досі не знають ані бюджету цих «виборів», ані кількості «бюлетенів» для них, ані навіть точної кількості дільниць і членів комісій.

Того ж дня в Києві висловили сподівання, що «вибори» в окупованій частині Донеччини, які прямо порушують мінські домовленості, все-таки не відбудуться.

Такої ж думки дотримуються і у світовій спільноті. Зокрема, міністр закордонних справ Швеції Марґот Вальстрем заявила у п’ятницю, що схвалення Росією фіктивних «виборів» на Донбасі є грубим порушенням мінських домовленостей. Для виборів у цьому регіоні життєво важливим є дотримання стандартів ОБСЄ і законодавства України, нагадала вона у твітері.

Натомість у Росії речник Міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила в четвер, 17 вересня, що Москва «розуміє» і вважає «вимушеним» рішення сепаратистів проводити власні «вибори» всупереч мінським домовленостям. Вона стверджувала, що цей крок викликаний нібито «порушеннями з боку офіційного Києва засад мінських домовленостей» та «імітацією їхнього виконання». На її думку, в першу чергу ці «порушення й імітації» стосуються здійснення Києвом «односторонніх кроків у питанні політичного врегулювання, а не на підставі прямого діалогу між Києвом і Донбасом». Те, що, за її словами, Київ «не веде прямого діалогу з представниками Донбасу», складає, як вона стверджувала, проблему з «наріжним каменем» реалізації мінських домовленостей.

У середу, 16 вересня, чільний ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко підписав «указ» про проведення «місцевих виборів» на захоплених цим угрупованням територіях, на порушення мінських домовленостей. Їхній перший етап – «вибори голів районних і міських адміністрацій» – призначений на 18 жовтня. «Вибори» на інших рівнях, зокрема, сільському й селищному, там мають влаштовувати вже десь у першому півріччі наступного року. У луганському угрупованні «ЛНР» заявляли, що наступного тижня теж «офіційно» призначать свої так само незаконні «вибори»; досі йшлося про те, що їх мають влаштовувати 1 листопада. При цьому в обох угрупованнях, визнаних в Україні терористичними, твердять, нібито їхні «вибори» відповідатимуть мінським домовленостям.

У Києві й на Заході вже не раз звертали увагу, що такі самооголошені «вибори» прямо суперечать цим домовленостям, а їхнє проведення зірве мінський мирний процес на окупованій частині Донбасу. Президент України Петро Порошенко в середу, 16 вересня, закликав союзників України продовжити й розширити санкції проти Росії через плани підтримуваних нею сепаратистів провести незаконні «вибори».

Мінські домовленості, зокрема, остання з них – Комплекс заходів, передбачають, що місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях на Донбасі мають відбутися на підставі законодавства України, з дотриманням стандартів ОБСЄ і за моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.

Відповідно до нині чинного українського законодавства, місцеві вибори, що відбудуться в Україні 25 жовтня, наразі не проводяться в тимчасово окупованих частинах Донецької й Луганської областей.

У Росії постійно стверджують, ніби влада України порушує мінські домовленості тим, що не йде на «прямий діалог із представниками Донецька і Луганська», вочевидь маючи на увазі ватажків тамтешніх збройних угруповань підтримуваних Росією сепаратистів, визнаних в Україні терористичними.

У Києві ж звертають увагу, що дії, пов’язані з Донбасом, там узгоджують із легітимними представниками регіону – але не з сепаратистами з угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину регіону збройною силою за підтримки Росії.