Міжнародний кримінальний суд і Генасамблея ООН запускають «велику бюрократичну машину» з розслідування анексії Криму та агресії Росії в Україні. Про це у вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії розповів український юрист-міжнародник Борис Бабин.
Так він прокоментував звіт прокурора Міжнародного кримінального суду, в якому анексія Криму визнана військовим конфліктом.
Your browser doesn’t support HTML5
«Немає ніякого Гаазького трибуналу, є Міжнародний кримінальний суд. При ньому є прокуратура, яка визначає, чи розгялдатиме взагалі Міжнародний суд цю кримінальну справу. Коли Україна двічі звернулася в 2014 і 2015 році до Міжнародного кримінального суду із заявами про визнання юрисдикції суду і проханням розглянути ситуацію щодо Майдану і російської агресії, саме прокуратура міжнародного суду почала розгляд. Вона приймає від України докази, приймає заяви від індивідів, які постраждали під час конфлікту. Вона це робить конфіденційно, але звітує про роботу, ось ми маємо такий звіт», – сказав Бабин.
За словами Бабина, Росія намагалася порвати усі зв'язки з Міжнародним кримінальним судом ще в 2008 році, після агресії в Грузії, а зараз президент країни Володимир Путін і зовсім відкликав свій підпис від Римського статуту, який не був ратифікований.
Бабин прокоментував також рішення комітету Генасамблеї ООН про ухвалення резолюції про порушення прав людини в анексованому Криму.
«Після голосування в комітеті має бути голосування в Генеральній асамблеї ООН у грудні. Виграшність ситуації в тому, що текст резолюції не можна змінити і його не можна зняти з голосування, він в будь-якому випадку буде проголосований. Питання в тому, як він буде проголосований. Це не зобов'язуючий документ, країни його можуть використовувати для ухвалення рішення, наприклад, введення санкцій або при зміні внутрішнього законодавства. Це початок великого бюрократичного, в хорошому розумінні, процесу ООН, який повертається до Криму, як до міжнародної проблеми. Зупинити цю машину для Росії зможе тільки деокупація», – завершив Бабин.
15 листопада опублікований звіт прокурора Міжнародного кримінального суду, в якому анексія Криму визнана агресією Росії проти України. У документі захоплення півострова назване міжнародним військовим конфліктом між Україною і Росією.
Після опублікування документа, 16 листопада, Президент Росії Володимир Путін підписав указ про намір Росії не ставати учасником Римського статуту. Це договір, який засновує Міжнародний кримінальний суд. Відмова від угоди з трибуналом в Гаазі вже направлена генеральному секретарю ООН, зазначається в розпорядженні.
Крім того, у вівторок, 15 листопада, комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про порушення прав людини в анексованому Криму. Тепер формулювання «тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» Росією – офіційна у всіх документах ООН. Втіленням резолюції стане моніторингова місія, яка контролюватиме ситуацію з порушенням прав людини на півострові.
У середу підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов заявив про готовність зустріти моніторингову місію ООН на півострові, але остаточне рішення, на його думку, має ухвалити президент Росії Володимир Путін.