Житло біля моря: як кримчани продають нерухомість

У анексованому Криму нерідко трапляються проблеми в сфері купівлі та продажу нерухомості. З чим стикаються вимушені переселенці під час продажу своїх квартир і будинків? Хто і як сьогодні купує змушено покинуті будинки? Які проблеми з документами виникають у кримчан на українському материку? Про це говоримо з кримчанкою з Севастополя Наталією Альчиковою, керівником громадської організації «Кримська діаспора» Анатолієм Засобою, президентом Союзу фахівців з нерухомості України Віктором Несіним, а також президентом Асоціації ріелторів «Нерухомість Севастополя» Григорієм Апресовим.

Кримське житло, яке стрімко виросло в ціні після анексії, з минулого року почало дешевшати. Ціни просіли на 40-50%, і, за словами кримчан, квартира тепер коштує стільки, скільки дасть покупець. Президент асоціації ріелторів «Нерухомість Севастополя» Григорій Апресов каже, що в топі продажів ‒ одно- і двокімнатні квартири, невеликі приватні, садові та дачні будинки. Активно позбавляються від нерухомості в Криму громадяни України, а ось купують ‒ кримчани і росіяни. Голова Національної ради ріелторської палати України Віктор Несін називає безглуздою витрату грошей на нерухомість у Криму, проблемними вважає і операції з обміну житла на півострові, оскільки не зрозуміло, за законами якої держави їх проводити. На купівлю житла на півострові росіяни активно використовують гроші, отримані за державними програмами ‒ наприклад, материнський капітал або кошти Міністерства оборони Росії, а найбільш ліквідною нерухомістю вважають землю, бажано ближче до моря.

‒ З нами на зв'язку кримчанка з Севастополя Наталія Альчикова. Наталю, розкажіть вашу історію, пов'язану з купівлею-продажем нерухомості в Криму.

Альчикова: У жовтні 2014 року я переїхала з Севастополя до Львова. Продала квартиру, оскільки вирішила переїжджати назовсім, а з 12-річною дитиною потрібно десь жити. Купила квартиру у Львові. Звичайно, не відразу вийшло знайти роботу ‒ я російськомовна, а у Львові в такому випадку влаштуватися в ЗМІ складно. Я пішла в Центр зайнятості, отримала мінімальну виплату і через півтора роки після купівлі квартири ‒ вже не як переселенка, а як малозабезпечена львів'янка ‒ отримала допомогу. Невеликі, але і то гроші. Коли через деякий час я прийшла продовжувати отримання допомоги, мені сказали, що спеціальна комісія перевірила всіх, хто подав такі заявки, і мені потрібно повернути матеріальну допомогу в розмірі близько 8 тисяч гривень. Причина ‒ нібито я подала неправдиву інформацію про матеріальний стан. Мовляв, у мене є квартира в Севастополі, а операція з продажу не відображається в українському реєстрі. Я принесла документи про продаж квартири, але вони на російських бланках. А на яких бланках вони могли бути в окупованому Криму? Я продавала квартиру у вересні 2014-го. Соціальні виплати в нинішній ситуації я повернути не можу в будь-якому випадку.

‒ З нами на зв'язку керівник громадської організації «Кримська діаспора» Анатолій Засоба. Анатолію, як можна вийти з такої ситуації?

​Засоба: Багато кримчан встигли в 2014-му, до настання осінньої кризи у Росії, продати нерухомість. Політичним вигнанцям, які не можуть відвідати Крим і здійснити угоди, продати нерухомість майже нереально. Що стосується ситуації Наталії ‒ як правило, кримчани дублюють угоди. Продають нерухомість за місцевими законами і разом з новими власниками дублюють угоду на материковій частині України. Тоді вона відображається в реєстрі. Нагадаю, усі угоди з нерухомості на окупованій території після закінчення окупації будуть визнані недійсними. І, якщо переселенець продав нерухомість тільки за російськими законами, після закінчення окупації він зможе знову претендувати на свою нерухомість.

Альчикова: Звичайно, на момент продажу квартири я була в деякому шоці і могла не врахувати якихось моментів. В мою квартиру вселився військовий, севастополець, капітан першого рангу. Для нього ми ‒ вороги. Він ніколи в житті не поїхав би дублювати угоду на материк. І таких випадків багато. Зрозумійте, ми ‒ патріоти, які виїхали з Криму. Ми нічого не просили у держави, окрім невеликої матеріальної допомоги. До речі, недавно до Львова з Києва приїжджали юристи Гельсінської правозахисної групи, зустрічалися з переселенцями. Сказали ні в якому разі не платити, а подавати до суду. І таких як я дуже багато. Таких людей, які не можуть поїхати в Крим, продублювати угоди з нерухомістю.

‒ З нами на зв'язку президент Асоціації ріелторів «Нерухомість Севастополя» Григорій Апресов. Григорію, як існує ринок кримської нерухомості в умовах того, що в українських реєстрах угоди не відображаються?

Апресов: Ще до референдуму, 7 березня 2014 року, Крим і Севастополь були відключені від українського реєстру. У нас немає до нього доступу, і це не наша провина. Думаю, ці питання треба вирішувати на міждержавному рівні, а не з ріелторами.

‒ Як ваші клієнти виходять з таких ситуацій?

Апресов: У нас є свій реєстр. Приїжджають люди з України, продають, все це реєструється в Росреєстрі, все працює нормально. Я проблеми не бачу.

‒ Чи багато ваших клієнтів продає нерухомість і їде на материкову частину України?

Апресов: Відсотків 10, максимум 15.

‒ З нами на зв'язку президент Союзу фахівців з нерухомості України Віктор Несін. Вікторе, як можна убезпечити себе від ситуації, в яку потрапила наша слухачка ‒ коли відбулася операція продажу нерухомості, але вона не відображена в реєстрі?

​Несін: Це патова ситуація. Якщо кримчанка продавала нерухомість на території Криму за законами Російської Федерації, в наших реєстрах це не відображається. Ніякі довідки з тимчасово окупованої території тут не будуть прийняті. Боюся, Наталії доведеться повертати отриману в Україні матеріальну допомогу від держави. Щоб цього уникнути, потрібно було продати нерухомість за законами України. У Херсоні є нотаріуси, які мають право оформлювати такі угоди.