В Криму залишили у силі рішення про арешт Сірука до 8 квітня

Вадим Сірук тримає на руках свою доньку, Ялта, 2015 рік

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 17 лютого не задовольнив апеляційну скаргу фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Сірука на продовження арешту до 8 квітня 2017 року. Про це повідомляє журналіст Радио Свобода. Сам Вадим Сірук назвав рішення суду необґрунтованим.


«У мене є підстави вважати, що понятий при обшуці, якого я знаю, як Арслан Арсланов, є співробітником ФСБ, оскільки незадовго до арешту він намагався налагодити контакти, видаючи себе за іншу людину. А під час обшуку давав оцінку знайденим книгам. Суд жодного разу не вимагав доказів позиції обвинувачення. А це недбалість та упередженість. Я вже рік перебуваю у СІЗО, і це найжорсткіший запобіжний захід. Прошу суддів хоча б раз навести докази того, що я можу покинути територію півострова. Наявність паспорта України не доводить можливості втечі. Паспорт Росії ми отримували в добровільно-примусовому порядку. Як я можу чинити тиск на свідків, якщо вони засекречені? Як я можу знищити речові докази, якщо вони є у ФСБ?» – зазначив Сірук.

Він наголосив, що переслідування є політично обґрунтованим і характеризує відносини Росії з народами, які проживають на території півострова.

«Наші кримінальні справи зручні для правоохоронних структур, для їхньої звітності. У цьому я переконався, коли зробили обшук не тільки у мене, але і у моїх батьків. А в ЗМІ потім показали сюжет про обшук зі вставками відео інших обшуків з вилученням зброї і вибухівки. Так починалася і триває наша справа. Потім були затримані Джеппаров і Алімов, яких співробітник ФСБ Кампанєйцев намагався схилити до співпраці. Отримавши відмову, їх заарештували і вони також утримуються в СІЗО. Переслідування ведеться через культуру, віру і релігію. Ну забороніть тоді мечеті, церкви, синагоги і оголосіть себе членами комуністичної держави, а не демократичної», – підсумував Сірук.

3 лютого суд Криму продовжив арешт чотирьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» до 8 квітня.

Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» перебувають у в'язниці вже більше року. Перших чотирьох обвинувачених заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеін Куку. Крім нього, були затримані алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.