У Росії середній термін покарання за частиною 1 статті 212 Кримінального Кодексу (організація масових безладів) становить від одного до чотирьох років. При цьому підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза до восьми років ув'язнення. Такий аналіз судової практики наводить адвокат Микола Полозов у Facebook.
Він вказав на низку винесених за останні роки обвинувальних вироків за аналогічною статтею. Так, максимальне покарання отримав Ахтем Чийгоз, слідом йде термін у шість років, чотири роки і шість місяців, чотири роки і мінімальний термін – один рік.
«На відміну від безлічі вироків щодо крадіжок, розбоїв, убивств, шахрайств і тому подібного, «організація масових заворушень» є «штучним» злочином і вироків за звинуваченням у цьому злочині виноситься небагато. У основному, вони стосуються бунтів у колоніях. Однак, після 2012 року, звинувачення в організації масових заворушень почало застосовуватися владою в політичних цілях – «Болотна спраа», – нагадав адвокат.
Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму засудив до 8 років колонії одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, його звинуватили в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року.
Президент України Петро Порошенко назвав справу «черговим вироком Росії».
Your browser doesn’t support HTML5
Ахтем Чийгоз: від мітингу до вироку
Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема, з партії «Русское единство».
«Справу Чийгоза» російський суд розглядав у рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза, й окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі.