Угорщина хоче винести «мовне питання» на Раду асоціації Україна-ЄС – Сійярто

Пікетування активістами Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, 13 жовтня 2017 року

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що ініціюватиме розгляд українського закону «Про освіту», зокрема питання мов нацменшин, на наступному раунді засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Він стверджує, що цей український закон – це грубе порушення прав людини та нацменшин.

«Сталося брутальне порушення прав людини по сусідству з Європейським союзом… Вони забрали у всіх нацменшин права використовувати винятково свою рідну мову в 10 річному віці. Це грубе порушення прав людини, прав меншин та положень Угоди про асоціацію», – сказав угорський дипломат перед засіданням Ради міністрів ЄС у Люксембурзі.

Голова угорського зовнішньополітичного відомства заявив, що з огляду на це, він ініціюватиме внесення цього питання до плану наступного засідання ради асоціації Україна-ЄС.

«Тут (в Люксембурзі) я ініціюватиму, щоб на наступному раунді засідання Ради асоціації з Україною внести це до плану, аби розглянути цю ситуацію. Бо це справа неординарна», – додав Сійярто.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема, його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.

Крім того, критично висловлювалися щодо закону і в низці інших країн, зокрема в Румунії.

Критичну резолюцію з приводу мовних моментів закону України про освіту ухвалила і Парламентська асамблея Ради Європи.

Україна наголошує, що мовна стаття закону про освіту відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей для всіх учнів, яких досі були позбавлені представники меншин через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеційської комісії Ради Європи.