Підконтрольний Росії кримський суд 20 жовтня залишив силі термін утримання під вартою для фігурантів ялтинської «справи Хізб-ут Тахрір» Рефата Алімова і Вадима Сірука.
В цей же день пройшли засідання щодо заарештованих в жовтні в Бахчисараї кримчан Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, запобіжний захід для них також залишився незмінним.
Про це Крим.Реалії розповів адвокат Едем Семедляєв.
«Я думаю, ми будемо оскаржувати закриття засідань, тому що в черговий раз засідання проходили в закритому режимі. З приводу касацій, поки не вирішили», – зазначив Семедляєв.
4 жовтня суд на два місяці продовжив термін тримання під вартою ще чотирьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку і Вадим Сірук залишаться в СІЗО до 9 грудня.
12 жовтня в анексованому Криму російськими силовиками було заарештовано шестеро жителів Бахчисарая: Тимур Ібрагімов, Марлен (Сулейман) Асанов, Мемет Белялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв та Ернес Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у терористичній організації «Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії.
Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії, ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні й у більшості країн Заходу вона може діяти легально.