За минулий рік ситуація з правами людини в Криму «значно погіршилася» – звіт правозахисників

Крим, Строгонівка, Сімферопольський район, машина російських силовиків біля дому кримського татарина Різи Ізетова, архівне фото

У Криму у 2017 році спостерігалося «значне погіршення» ситуації з дотриманням прав людини. Як йдеться у звіті Кримської правозахисної групи, за рік зафіксували ряд нових тенденцій в політично мотивованих переслідуваннях кримчан. Згідно з даними правозахисників, аналіз ситуації за рік показав, що в Криму триває переслідування активістів, в тому числі за релігійною та етнічною ознакою. Крім того, посилилися обмеження свободи мирних зібрань.

«У 2017 році аналітики Кримської правозахисної групи зафіксували серйозне погіршення ситуації з наданням медичної допомоги ув'язненим, що в деяких випадках можна прирівнювати до тортур. Серед таких випадків систематичне навмисне ненадання медичної допомоги Мохаммаду Кабіру, Асану Чапуху і Бекіру Дегерменджі. Подібна бездіяльність створила пряму загрозу для життя цих людей», – йдеться у звіті правозахисників.

Правозахисники зазначили і погіршення ситуації з дотриманням міжнародного гуманітарного права. Зокрема, в 2017 році значно зросла кількість кримчан, призваних до армії Росії. Повідомляється, що всього з 2014 року в Збройні сили Росії призвали приблизно 10 тисяч кримчан.

«У «справі кримських мусульман» з'явилося ще десять затриманих. Шістьох з них звинувачують в участі в організації Хізб ут-Тахрір (вважається в Росії терористичною), чотирьох – в участі в організації Таблігі Джамаат (вважається в Росії екстремістською). Зараз дев'ять з них утримуються під вартою в СІЗО Сімферополя, один під домашнім арештом .... Родичів перестали пускати на судові засідання. Майже всі засідання в цьому році проходили в закритому режим», – йдеться в звіті.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».